Бен Арис
Крим. Дорого
Захід загрожує подальшими санкціями, якщо Росія приступить до офіційної анексії Криму. У цьому немає ніякої необхідності. Криза вже обійшлася Росії в 187 мільярдів доларів і майже повністю зруйнувала надії на економічне зростання цього року. За оцінками Business New Europe*, подальший вплив кризи може до кінця року довести витрати до 440 мільярдів доларів — і це перш, ніж Захід втратить хоча б один цент на санкціях.
Рішення російського президента Володимира Путіна відправити армію до Криму — грандіозний автогол по відношенню до російської економіки. Це був рік, коли Росія припускала, що може вибратися з наслідків кризи 2008 року і «подорожчати» на 3,5 %. Тим не менше, — і це було очевидним ще до того, як перший солдат видерся на вантажівку, — військове вторгнення в Україну буде не лише коштувати шалених грошей, але й завдасть величезних економічних збитків і без того крихкому інвестиційному клімату.
«Незалежно від реакції Заходу на Кримську кризу, економічний збиток для Росії буде великим. По-перше, це прямі витрати на військову операцію, а також витрати на підтримку влади Криму і вкрай неефективної економіки півострова, яка роками субсидувалася урядом України», — написав у своїй свіжій статті висланий з країни російський економіст Сергій Гурієв.
У цьому матеріалі Business New Europe спробував підсумувати збитки вже нанесені Кримським кризою і ймовірно оцінити, в яку суму вона обійдеться до кінця року. І хоча багато з наведених нижче оцінок — предмет для дискусії, абсолютно ясно, що Росія завдала власній економіці куди більш істотний удар, ніж міг би розраховувати Захід, використовуючи у вигляді покарання санкції, подібні тим, що були застосовані до Ірану.
Чого це коштувало досі
Як тільки в лютому російські військовослужбовці з’явилися на вулицях міст улюбленого курорту Східної Європи, російський фондовий ринок обвалився, втративши в один день 15 %, які оцінюються втратою не менше 55 мільярдів ринкової капіталізації, спровокованої одним сумнівним розчерком пера. Після того, як Майдан привів новий уряд у Києві, найбільші розумники очікували, що Росія відкличе строкову позику в 15 мільярдів доларів, раніше обіцяну Україні, і, можливо, застосує деякі економічні контрзаходи. Демонстрації сили і зброї не очікував ніхто.
Проміжний підсумок : 55 мільярдів доларів.
Фондові інвестори ще до Кримського кризи і так вже були вибиті з колії нестійкістю ринку, з щотижневими втратами у розмірі 130 мільйонів доларів (за даними Emerging Market Value Portfolio). Тепер, схоже, повернення, тільки зростуть: будемо вважати, що це буде близько одного мільярда за весь рік до дати повернення грошей фондам.
Проміжний підсумок : 56 мільярдів доларів.
Цей мандраж прискорить і стікання капіталу, який російський Центробанк мріяв цього року якраз уповільнити. За оцінками влади, в січні країну «лишили» 17 мільярдів доларів — це стільки ж, скільки за аналогічний період минулого року. Але головний економіст Renaissance Capital* Чарльз Робертсон вже підрахував втрати за весь перший квартал, — стукання склало 50 мільярдів доларів.
Проміжний підсумок: 106 мільярдів доларів.
Побічний ефект стікання капіталу — падіння рубля. Він уже впав на 10 % з моменту початку військових дій. Росіяни почали панікувати ще в грудні, коли після ажіотажного попиту на рубль в попередні місяці, населення з рекордною швидкістю почало конвертувати рублі в долари — лише за грудень близько двох мільярдів доларів. З нового року ця сума в цілому склала 6 мільярдів доларів. А в березні цей процес ще більш прискорився і Центробанк Росії був змушений витратити на підтримку рубля вже 11 мільярдів доларів.
Проміжний підсумок : 117 мільярдів доларів.
Причому, втрата всіх цих грошей економікою Росії трапилася ще до того, як РФ витратила хоч копійку безпосередньо на проведення військової кампанії, яка вже зараз оцінюється в 50-70 мільярдів доларів — тобто більше, ніж коштували Олімпійські ігри в Сочі. Поки російські солдати — за деякими оцінками до 60 тисяч осіб — продовжують концентруватися біля кордонів України, витрати будуть зростати з кожним днем .
Проміжний підсумок : 187 мільярдів доларів.
Чого це коштуватиме до кінця року
Цей «рахунок» — тільки верхівка айсберга. Навіть якщо Євросоюз і новий уряд України, який привів Майдан, підпишуть угоду сьогодні, наслідки шоку, що його отримав Захід від дій Путіна, будуть відчутні весь рік, якщо не довше.
Найбільш очевидними прямими витратами Кремля від поглинання Криму Росією будуть витрати на підтримку життєдіяльності цього регіону. Кремль уже відзвітував, що направив 440 мільйонів доларів готівкою, щоб допомогти Криму пережити тимчасові труднощі. А російська газета «Ведомости» оцінює річні витрати на субсидії, пенсійні виплати і так далі в три мільярди доларів.
Путін чудово знає, чого варта підтримка «нездорових» регіонів: Російські гранти складають 70 % щорічного бюджету Абхазії вже протягом декількох років. Половина цих грошей осідає в кишенях місцевих «еліт». Навряд чи в Криму буде інакше.
Проміжний підсумок : 190 мільярдів доларів.
Втім, витрати на підтримку життєдіяльності Криму, найменший предмет для хвилювань Кремля. Як тільки «осяде пил», увага неминуче зосередиться на катастрофічному стані української економіки: країна — банкрут, і на межі колапсу. Україні потрібна допомога розміром в мільярди доларів, щоб залишитися на плаву.
Частина найбільших російських банків можуть постраждати через ці ризики української економіки, як безпосередньо, так і через свої дочірні компанії, — за оцінками Moody’s Investors Service*, більш-менш точна сума втрат — 30 мільярдів доларів. Більше половини цього дефіциту (17,4 мільярдів доларів) припадає на дочірні компанії, деякі з яких, або навіть всі вони, можуть бути втрачені в разі обвалу банківського сектора. Більш того, якщо Євросоюз «візьме» Україну, не факт, що Росія не прискорить цей обвал навмисно.
Торік Росію «покинули» 63 мільярди доларів, цього року майже стільки ж утекло до кінця березня. У 2013 році Центробанк РФ витратив в цілому 30 мільярдів доларів, захищаючи національну валюту. Цього року стікання капіталу імовірно злетить до 130 мільярдів доларів, вважають експерти Goldman Sachs*, це означає, що Центробанк повинен буде подвоїти вливання до 60 мільярдів доларів, щоб забезпечити хоча б відносну стабільність валюти.
«Ахіллесовою п’ятою російської економіки залишається виведення російського капіталу за кордон у відповідь на будь-які потрясіння. Ми також вважаємо, що будь-які санкції чи навіть загроза санкцій будуть в кінцевому рахунку спрямовані на ці потоки» , — зазначають в Goldman .
Проміжний підсумок : 283 мільярди доларів.
Витікання капіталу буде і далі послаблювати рубль, що, в свою чергу, збільшить витрати бюджету. Рубль цього року вже впав на 10 %, а за оцінками Renaissance Capital майбутнє падіння вартості рубля додасть до державних витрат ще 10 мільярдів доларів.
Проміжний підсумок : 293 мільярди доларів.
Вторгнення в Крим для лідерів російського бізнесу було таким же шоком, як і для політиків Брюсселя чи Вашингтона, і це зачепило інтереси внутрішніх інвесторів. Росія відчайдушно потребує збільшення довготривалих інвестицій, якщо вона хоче зберегти шанси на зростання економіки цього року. Але інвестиції вже загальмувалися минулого року, а тепер, коли мова йде про війну, капітани російського бізнесу ще менш схильні вкладати гроші, ніж раніше. Довгострокові інвестиції в російську економіку в 2013 році в цілому склали 2,33 трильйона рублів ( 77,7 мільярдів доларів), проте, згідно з прогнозом Bank of America Merrill Lynch*, ці інвестиції в активах тривалого користування до кінця 2014 року зменшаться на 3,3 % або на 2,33 мільярда доларів.
Проміжний підсумок : 295 мільярдів доларів.
У 2013 році Росія залучила колосальні прямі іноземні інвестиції у розмірі 94 мільярди доларів, що зробило її — згідно опублікованому в лютому рейтингу UNCTAD* — третім за величиною в світі одержувачем зарубіжних прямих інвестицій. (Хоча великий шматок цих інвестицій був частиною операції TNK- BP і «Роснефти»).
Але якщо російські інвестори збентежені, можете уявити собі, як себе почувають іноземні бізнесмени? Кілька великих угод похитнулися вже до середини березня.
Знову ж, неможливо підрахувати, скільки операцій з розряду «повинні-були-відбутися» зараз відкладені, але проблеми вже з’явилися і у багатьох помітних спільних підприємств. Шведський автовиробник Volvo в березні заявив, що через ситуацію в Україні, повинен повторно обміркувати співпрацю з російською державною компанією «Уралвагонзавод» (випускає залізничні вагони і танки) з виробництва сучасних бронемашин на суму 100 мільйонів доларів.
Окремим рядком — уже підписана в грудні угода між державним нафтовим гігантом «Роснефть» про продаж підрозділу з торгівлі нафтою компанії Morgan Stanley за сотні мільйонів доларів. Ця операція зараз під сумнівом, і може бути відхилена Комітетом з іноземних інвестицій США .
За умови навіть незначного 20%-ого зниження прямих іноземних інвестицій відносно минулого року, економіка втратить ще 19 мільярдів доларів.
«Значне зниження прямих зарубіжних інвестицій, — які, крім грошей, приносять ще й сучасні технології та управлінські навички, — сильно вдарить по довгостроковому економічному зростанню Росії. А втрата російськими банками та іншими компаніями доступу до американської банківської системи (а, можливо, і банківській системі Євросоюзу) — найжорсткіша санкція застосована до Ірану — може і мати і зовсім руйнівний вплив», — вважає висланий з Росії економіст Сергій Гурієв.
Проміжний підсумок : 314 мільярдів доларів.
Фондовий ринок вже отримав удар, але він може бути «збитий» ще раз . Через побоювання, пов’язані з кризою індекс RTS* в 2008 році опустився на 72,4 %, в 2011 році на 21,9 % і в 2013 році на 6,8 %. Прогнози доходів на цей рік і так більш, ніж скромні, але є досить реальний шанс, що замість доходів російські акції знову почнуть падати. Передбачуване мінімальне падіння в 5 % порівняно з аналогічним періодом минулого року, за повний рік знищить ще 50 мільярдів доларів сумарної ринкової капіталізації.
Проміжний підсумок : 364 мільярдів доларів.
Навіть якщо на ринку залишиться уповільнений попит, непрямим збитком може стати скасування серії первинних публічних пропозицій акцій (IPO), які раніше були заявлені, але тепер вже майже точно не відбудуться. Регіональний рітейлер «Обувь России» відклав своє IPO обсягом 55 мільйонів доларів на другу половину року (якщо воно взагалі відбудеться) у зв’язку з галасом. Під сумнівом плани по IPO і у більш великих компаній: рітейлер «Лента», група компаній «Детский мир», німецький гуртовик «Metro» та «Московский кредитный банк» також сподівалися на IPO цього року (і мобілізували 1 мільярд доларів, 440 мільйонів доларів, 1,7 мільярдів євро і 500 мільйонів доларів відповідно), — загальною вартістю 4 мільярди доларів.
Проміжний підсумок : 368 мільярдів доларів.
І це тільки приватні компанії, які бажають бути включеними у котирувальні списки. Держава, в свою чергу, в другій половині цього року збиралося знову запустити програму приватизації, що сповідлилася після того, як вікно для IPO ненадовго відкрилося в другій половині року минулого. Навряд чи зараз іноземні інвестори розщедряться і викладуть мільярди доларів за частку в держкомпаніях. Беручи до уваги, що державний «Ощадбанк» залучив трохи більше п’яти мільярдів доларів від вторинної публічної пропозиції (SPO ) торік, припустимо таку ж суму і в цьому, поза програмою приватизації.
Проміжний підсумок : 373 мільярди доларів.
Привид фінансових санкцій замайорив, як можливе покарання з боку Заходу щодо Росії за агресію в Україні. Але насправді ці санкції малоймовірні, оскільки західні банки значною мірою зав’язані на Росію: згідно з даними Bank of International Settlements (BIS)*, банки Європи мають в Росії 193,8 мильярдів доларів, банки США — 35,2 мільярда доларів, Японії — 17,2 мільярда доларів, Швейцарії — 8 мільярдів доларів, Південній Кореї — 5,2 мільярда доларів. Якщо Захід заморозить російські активи за кордоном, Росія може легко помститися, відмовившись повертати ці борги.
Крім того, нафтові і газові гіганти «Роснефть» і «Газпром» мають, в цілому, боргів на 90 мільярдів доларів у позиках і бондах в чотирьох державних банках — «Сбербанке», «ВТБ» , «Внешєкономбанке» та «Россельхозбанке», що запозичили ще 60 мільярдів доларів іноземних кредитів. Один із кремлівських помічників уже попередив, що в разі введення фінансових санкцій відносно Росії, ці «організації» можуть відмовитися платити по заставних.
Де Росія вразлива і без всяких санкцій, це в тому, що стосується випуску облігацій. Зовнішній державний борг Росії зараз більш ніж скромний, але її зовнішній комерційний борг в останні роки різко зріс (хоча терміни погашення зараз набагато довгі, ніж у 2008 році): згідно з даними Центробанку, загальний зовнішній борг Росії до 1 січня 2014 виріс до 732 мільярдів доларів, роком раніше він становив 636 мільярдів доларів, а на початку 2008 року — 464 мільярда доларів. При цьому основну частину нових боргів «зробили» державні компанії.
І хоча, «Газпром нефть», що що належить державі, в середині березня отримав синдикований кредит* у розмірі 2,5 мільярда доларів, наданий синдикатом європейських і американських банків, плани інших десяти російських компаній отримати позику в розмірі восьми мільярдів доларів в цьому місяці, за наявними відомостями, сьогодні є невтішними.
Проміжний підсумок : 396 мільярдів доларів.
Водночас, вартість цих облігацій вже істотно збільшилася. Торік спостерігався бум випуску російських облігацій, коли прибутковість впала до 4% для державних і квазі-державних цінних паперів. В останні місяці ставки за облігаціями федеральної позики подвоїлися, подолавши в березні позначку в 9 %.
Знову-таки, важко вгадати вартість облігацій «якою-вона-могла-б-бути». Але, враховуючи що російські корпорації додавали до боргу приблизно по 60 мільярдів доларів на рік протягом останніх п’яти років, і знову ж таки, виходячи з самого скромного 20%-ого зниження випуску облігацій, вартість цінних паперів, які не будуть випущені, може скласти близько 12 мільярдів доларів.
Крім того, приблизна оцінка додаткових витрат по цьому цього запозиченню, може додати, як мінімум, ще три мільярди доларів.
Проміжний підсумок : 411 мільярдів доларів.
Побічний ефект кризи також торкнеться банківського сектору і коштуватиме грошей у вигляді необхідності мати більш високий капітал і у вигляді зростання проблемних кредитів. За словами московських банкірів, корпоративні кредити, зобов’язання за якими виконані не повністю або не в строк, вже збільшилися, і подальше кредитування буде тільки сповільнюватися: Fitch* наводить дані , згідно з якими , Tier 1 capital* може бути скорочений на 2 % , що буде коштувати 12 мільярдів доларів.
Проміжний підсумок : 423 мільярди доларів.
Рівень проблемних кредитів внаслідок зниження темпів економічного розвитку вже виріс, але зараз ця проблема стане ще більш серйозною.
«У світлі передбачуваного економічного спаду, ми прогнозуємо, що неповернення кредитів стане системним і зросте. Наш базовий прогноз оцінює загальносистемний коефіцієнт проблемних кредитів як 8,0%-8,5% цього року, і він може стати вище, якщо теперішня нестабільність триватиме», — кажуть експерти Moody’s .
За оцінками «Национальной службы взыскания»* , проблемні кредити становлять 435 мільярдів рублів (12,8 мільярдів доларів). І якщо вони виростуть на ті ж 40% , що і минулого року, це буде втратою ще 5 мільярдів доларів для економіки.
Проміжний підсумок : 428 мільярдів доларів.
Корпоративні кредити також можуть бути зачеплені.
«Існує ризик, що знецінення валюти призведе до загострення негативних тенденцій якості активів в іноземній валюті, які, за нашими оцінками, становлять близько 17 % всього кредитного портфелю, і в основному сконцентровані у корпоративних клієнтів. Близько 50 % цих кредитів — це позики, які не збалансовані з готівковими потоками іноземної валюти, і їм доведеться переплачувати, з причин знецінення рубля», — йдеться у звіті Moody’s. Конкретні цифри агентство не приводить, але давайте припустимо, що це буде ще близько п’яти мільярдів доларів.
Проміжний підсумок : 433 мільярди доларів.
Як не дивно, торгівля одна з областей, які, швидше за все, не будуть зачеплені. Не є тайною, що між Росією і Європою існують досить активні торгівельні потоки. Це змушує влади європейських держав, наприклад, Німеччини, так опиратися введенню санкцій щодо Росії. Близько половини російського експорту йде до Європи, і тільки 3 % в США. І навпаки, тільки 7 % європейського експорту йде до Росії (за відсутності американського експорту). Але в грошовому вираженні європейський експорт до Росії більше (264 мільярди доларів) ніж російський експорт до Європейського Союзу (152 мільярди доларів). У підсумку, торгівельні санкції можуть бути відхилені, через те що у Росії є дуже великий кийок в будь-якій торговельній війні.
Що б не сталося далі, криза вже зруйнувала шанси Росії на відновлення економіки цього року. У 2013 році Росія показала вельми прикре зростання в 1,4 %, але аналітики сподівалися, що цей рік буде кращим, і передбачали зростання між 2% і 3,5% протягом всього року. Економічний підйом, очікуваний в минулому році, в цьому вже точно мав настати. Але ні, більше ні. Goldman Sachs, в числі багатьох інших, знизив рейтинг зростання для Росії до 1% ,в кращому випадку (на 14 березня). Інші аналітики припускають, що економіка цього року може навіть впасти. Зниження на 0,5 % може обійтися Росії ще в 10 мільярдів доларів.
Проміжний підсумок : 443 мільярди доларів.
Джерело: Business New Europe.Бен Арис
Крым. Дорого
Запад грозит дальнейшими санкциями, если Россия приступит к официальной аннексии Крыма. В этом нет никакой необходимости. Кризис уже обошёлся России в 187 миллиардов долларов и почти полностью разрушил надежды на экономический рост в этом году. По оценкам Business New Europe*, дальнейшее влияние кризиса может до конца года довести потери до 440 миллиардов долларов — и это прежде, чем Запад потеряет хотя бы один цент на санкциях.
Решение российского президента Владимира Путина отправить армию в Крым — грандиозный автогол по отношению к российской экономике. Это был год, когда Россия предполагала выбраться из последствий кризиса 2008 года и «подорожать» на 3,5%. Тем не менее, — и это было очевидным ещё до того, как первый солдат вскарабкался на грузовик, — военное вторжение в Украину будет не только стоить больших денег, но и нанесёт огромный экономический ущерб и без того хрупкому инвестиционному климату.
«Вне зависимости от реакции Запада на Крымский кризис, экономический ущерб для России будет обширным. Во-первых, это прямые расходы на военную операцию, а также траты на поддержку властей Крыма и крайне неэффективной экономики полуострова, которая годами субсидировалась правительством Украины», — написал в своей свежей статье высланный из страны российский экономист Сергей Гуриев.
В этом материале Business New Europe попытался суммировать убытки, уже нанесённые Крымским кризисом, и предположительно оценить, в какую сумму он обойдётся до конца года. И хотя многие из приведённых ниже оценок — предмет для дискуссии, совершенно ясно, что Россия нанесла собственной экономике куда более существенный удар, чем мог бы рассчитывать Запад, используя в виде наказания санкции, подобные тем, что были применены к Ирану.
Чего это стоило до сих пор
Как только в феврале российские военнослужащие появились на улицах городов любимого курорта Восточной Европы, российский фондовый рынок обвалился, потеряв в один день 15%, которые оцениваются утратой не менее 55 миллиардов рыночной капитализации, спровоцированной одним сомнительным росчерком пера. После того, как Майдан привёл новое правительство в Киеве, самые большие умники ожидали, что Россия отзовёт срочную ссуду в 15 миллиардов долларов, ранее обещанную Украине, и, возможно, применит некоторые экономические контрмеры. Демонстрации силы и оружия не ожидал никто.
Промежуточный итог: 55 миллиардов долларов.
Ещё до Крымского кризиса фондовые инвесторы и так уже были выбиты из колеи неустойчивостью развивающегося рынка, с еженедельными потерями в размере 130 миллионов долларов (по данным Emerging Market Value Portfolio). Теперь, похоже, возвраты, только возрастут: будем считать, что это будет около одного миллиарда за весь год до даты возврата денег фондам.
Промежуточный итог: 56 миллиардов долларов.
Этот мандраж ускорит и отток капитала, который российский Центробанк мечтал в этом году как раз замедлить. По оценкам властей, в январе страну «покинули» 17 миллиардов долларов — это столько же, сколько за аналогичный период прошлого года. Но главный экономист Renaissance Capital* Чарльз Робертсон уже подсчитал потери за весь первый квартал: отток составил 50 миллиардов долларов.
Промежуточный итог: 106 миллиардов долларов.
Побочный эффект оттока капитала — падение рубля. Он уже упал на 10% с момента начала военных действий. Россияне начали паниковать ещё в декабре, когда — после ажиотажного спроса на рубль в прежние месяцы — население с рекордной скоростью конвертировало рубли в доллары: только за декабрь около двух миллиардов долларов. С нового года эта сумма в общей сложности составила 6 миллиардов долларов. А в марте этот процесс ещё более ускорился и Центробанк России был вынужден потратить на поддержку рубля уже 11 миллиардов долларов.
Промежуточный итог: 117 миллиардов долларов.
Причём потеря всех этих денег экономикой России случилась ещё до того, как РФ потратила хоть копейку непосредственно на проведение военной кампании, которая уже сейчас оценивается в 50-70 миллиардов долларов — то есть больше, чем стоили Олимпийские игры в Сочи. Пока российские солдаты — по некоторым оценкам, до 60 тысяч человек — продолжают концентрироваться у границ Украины, расходы будут расти с каждым днём.
Промежуточный итог: 187 миллиардов долларов.
Чего это будет стоить до конца года
Этот «счёт» — только верхушка айсберга. Даже если Евросоюз и приведённое Майданом новое правительство Украины подпишут соглашение сегодня, последствия шока, который Запад получил от действий Путина, будут слышны весь год, если не дольше.
Наиболее очевидными прямыми расходами Кремля от поглощения Крыма Россией будут траты на поддержание жизнедеятельности этого региона. Кремль уже отчитался, что направил 440 миллионов долларов наличными, чтобы помочь Крыму пережить временные трудности. А российская газета «Ведомости» оценивает годовые затраты на субсидии, пенсионные выплаты и так далее в три миллиарда долларов.
Путин прекрасно знает, чего стоит поддержка «нездоровых» регионов: Российские гранты составляют 70% ежегодного бюджета Абхазии уже на протяжении нескольких лет. Половина этих денег оседает в карманах местных «элит». Вряд ли в Крыму будет иначе.
Промежуточный итог: 190 миллиардов долларов.
Впрочем, расходы на поддержание жизнедеятельности Крыма, наименьший предмет для волнений Кремля. Как только «осядет пыль», внимание неминуемо соредоточиться на катастрофическом состоянии украинской экономики: страна — банкрот, и на грани коллапса. Украине нужна помощь размером в миллиарды долларов, чтобы остаться на плаву.
Часть крупнейших российских банков могут пострадать из-за этих рисков украинской экономики, как напрямую, так и через свои дочерние компании, — по оценкам Moody’s Investors Service*, более или менее точная сумма потерь — 30 миллиардов долларов. Больше половины этого дефицита (17,4 миллиардов долларов) приходится на дочерние компании, часть из которых, или даже все они, могут быть потеряны в случае обвала банковского сектора. Более того, если Евросоюз «возьмёт» Украину, не факт, что Россия не ускорит этот обвал намеренно.
В прошлом году Россию «покинули» 63 миллиарда долларов, в этом году почти столько же утекло к концу марта. В 2013 году Центробанк РФ потратил в общей сложности 30 миллиардов долларов, защищая национальную валюту. В этом году отток капитала предположительно взлетит до 130 миллиардов долларов, считают эксперты Goldman Sachs*, это означает, что Центробанк должен будет удвоить вливания до 60 миллиардов долларов, чтобы обеспечить хотя бы относительную стабильность валюты.
«Ахиллесовой пятой российской экономики остаётся вывод российского капитала за рубеж в ответ на любое потрясение. Мы также считаем, что любые санкции или даже угроза санкций будут в конечном счёте направлены на эти потоки», — отмечают в Goldman.
Промежуточный итог: 283 миллиарда долларов.
Отток капитала будет и дальше ослаблять рубль, что, в свою очередь, увеличит расходы бюджета. Рубль в этом году уже упал на 10%, а по оценкам Renaissance Capital будущее падение стоимости рубля добавит к государственным расходам ещё 10 миллиардов долларов.
Промежуточный итог: 293 миллиарда долларов.
Вторжение в Крым для лидеров российского бизнеса было таким же шоком, как и для политиков Брюсселя и Вашингтона, и это затронуло интересы внутренних инвесторов. Россия отчаянно нуждается в увеличении долговременных инвестиций, если она хочет сохранить шансы на рост экономики в этом году. Но инвестиции уже затормозились в прошлом году, а теперь, когда речь идёт о войне, капитаны российского бизнеса ещё менее склонны вкладывать деньги, чем раньше. Долгосрочные инвестиции в российскую экономику в 2013 году в общей сложности составили 2,33 триллиона рублей (77,7 миллиардов долларов), однако, согласно прогнозу Bank of America Merrill Lynch* , эти инвестиции в активах длительного пользования до конца 2014 года уменьшатся на 3,3% или на 2,33 миллиарда долларов.
Промежуточный итог: 295 миллиардов долларов.
В 2013 году Россия привлекла колоссальные прямые иностранные инвестиции в размере 94 миллиарда долларов, что сделало её — согласно опубликованному в феврале рейтингу UNCTAD* — третьим по величине в мире получателем зарубежных прямых инвестиций. (Хотя большой кусок этих инвестиций был частью сделки TNK-BP и «Роснефти»).
Но если российские инвесторы обескуражены, можете представить себе, как себя чувствуют иностранные бизнесмены? Несколько крупных сделок пошатнулись уже к середине марта.
Опять же, невозможно подсчитать, сколько сделок из разряда «должны-были-состояться» сейчас отложены, но проблемы уже появились и у многих заметных совместных предприятий. Шведский автопроизводитель Volvo в марте заявил, что из-за ситуации в Украине должен повторно обдумать сотрудничество с российской государственной компанией «Уралвагонзавод» (выпускает железнодорожные вагоны и танки) по производству современных бронемашин на сумму 100 миллионов долларов.
Отдельной строкой — уже подписанная в декабре сделка между государственным нефтяным гигантом «Роснефть» о продаже подразделения по торговле нефтью компании Morgan Stanley за сотни миллионов долларов. Эта операция сейчас под сомнением и может быть отклонена Комитетом по иностранным инвестициям США.
При условии даже незначительного 20%-ого снижения прямых иностранных инвестиций относительно прошлого года экономика потеряет ещё 19 миллиардов долларов.
«Значительное снижение прямых зарубежных инвестиций, — которые, помимо денег, приносят ещё и современные технологии и управленческие навыки, — сильно ударит по долгосрочному экономическому росту России. А потеря российскими банками и другими компаниями доступа к американской банковской системе (а, возможно, и банковской системе Евросоюза) — самая жёсткая санкция, применённая к Ирану, — может и вовсе иметь разрушительное воздействие», — считает высланный из России экономист Сергей Гуриев.
Промежуточный итог: 314 миллиардов долларов.
Фондовый рынок уже получил удар, но он может быть «сбит» ещё раз. Из-за опасений, связанных с кризисом индекс RTS* в 2008 году опустился на 72,4%, в 2011 году на 21,9% и в 2013 году на 6,8%. Прогнозы доходов на этот год и так более чем скромные, но есть довольно реальный шанс, что вместо доходов российские акции снова начнут падать. Предполагаемое минимальное падение в 5% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года за полный год уничтожит ещё 50 миллиардов долларов суммарной рыночной капитализации.
Промежуточный итог: 364 миллиарда долларов.
Даже если на рынке останется вялотекущий спрос, косвенным ущербом может стать отмена серии первоначальных публичных предложений акций (IPO), которые ранее были заявлены, но теперь уже почти точно не состоятся. Региональный ритейлер «Обувь России» отложил своё IPO объёмом 55 миллионов долларов на вторую половину года (если оно вообще состоится) в связи с шумихой. Под сомнением планы по IPO и у более крупных компаний: ритейлер «Лента», группа компаний «Детский мир», немецкий оптовик «Metro» и «Московский кредитный банк» также надеялись на IPO в этом году (и мобилизовали 1 миллиард долларов, 440 миллионов долларов, 1,7 миллиардов евро и 500 миллионов долларов соответственно), — общей стоимостью 4 миллиарда долларов.
Промежуточный итог: 368 миллиардов долларов.
И это только частные компании, желающие быть включёнными в котировочные списки. Государство, в свою очередь, во второй половине этого года собиралось вновь запустить замедлившуюся программу приватизации, после того, как окно для IPO ненадолго открылось во второй половине года прошлого. Вряд ли сейчас иностранные инвесторы раскошелятся и выложат миллиарды долларов за долю в госкомпаниях. Принимая во внимание, что государственный «Сбербанк» привлёк чуть более пяти миллиардов долларов от вторичного публичного предложения (SPO) в прошлом году, предположим такую же сумму и в этом, вне программы приватизации.
Промежуточный итог: 373 миллиарда долларов.
Призрак финансовых санкций замаячил, как возможное наказание со стороны Запада в отношении России за агрессию в Украине. Но на самом деле эти санкции маловероятны, поскольку западные банки в значительной мере завязаны на Россию: согласно данным Bank of International Settlements (BIS)*, банки Европы имеют в России 193,8 миллиардов долларов, банки США — 35,2 миллиарда долларов, Японии — 17,2 миллиарда долларов, Швейцарии — 8 миллиардов долларов, Южной Кореи — 5,2 миллиарда долларов. Если Запад заморозит российские активы за рубежом, Россия может легко отомстить, отказавшись возвращать эти долги.
Кроме того, нефтяные и газовые гиганты «Роснефть» и «Газпром» имеют, в общей сложности, долгов на 90 миллиардов долларов в займах и бондах в четырёх государственных банках — «Сбербанке», «ВТБ», «Внешэкономбанке» и «Россельхозбанке», позаимствовавших ещё 60 миллиардов долларов иностранных кредитов. Один из кремлёвских помощников уже предупредил, что в случае введения финансовых санкций в отношении России, эти «организации» могут отказаться платить по закладным.
Где Россия уязвима и без всяких санкций, это в том, что касается выпуска облигаций. Внешний государственный долг России сейчас более чем скромный, но её внешний коммерческий долг в последние годы резко возрос (хотя сроки погашения сейчас гораздо более длинные, чем в 2008 году): согласно данным Центробанка, общий внешний долг России к 1 января 2014 года вырос до 732 миллиардов долларов, годом ранее он составлял 636 миллиардов долларов, а в начале 2008 года — 464 миллиарда долларов. При этом основную часть новых долгов «сделали» государственные компании.
И хотя принадлежащее государству ОАО «Газпром нефть» в середине марта получило синдицированный кредит* в размере 2,5 миллиарда долларов, предоставленный синдикатом европейских и американских банков, планы других десяти российских компаний получить заём в размере восьми миллиардов долларов в этом месяце, по имеющимся сведениям, сегодня являются затруднительными.
Промежуточный итог: 396 миллиардов долларов.
В то же время, стоимость этих облигаций уже существенно увеличилась. В прошлом году наблюдался бум выпуска российских облигаций, когда доходность упала до 4% для государственных и квази-государственных ценных бумаг. В последние месяцы ставки по Облигациям федерального займа удвоились, перешагнув в марте отметку в 9%.
Опять-таки, трудно угадать стоимость облигаций «какой-она-могла-бы-быть». Но, учитывая, что российские корпорации добавляли к долгу примерно по 60 миллиардов долларов в год в течение последних пяти лет, и вновь, исходя из самого скромного 20%-ого снижения выпуска облигаций, стоимость ценных бумаг, которые не будут выпущены, может составить порядка 12 миллиардов долларов.
Кроме того, предположительная оценка дополнительных расходов по этому заимствованию может добавить ещё, как минимум, три миллиарда долларов.
Промежуточный итог: 411 миллиардов долларов.
Побочный эффект кризиса также затронет банковский сектор и будет стоить денег в виде необходимости иметь более высокий капитал и роста проблемных кредитов. По словам московских банкиров, корпоративные кредиты, обязательства по которым выполнены не полностью или не в срок, уже увеличились, и дальнейшее кредитование будет только замедляться: Fitch* приводит данные, согласно которым, Tier 1 capital* может быть сокращён на 2%, что будет стоить 12 миллиардов долларов.
Промежуточный итог: 423 миллиарда долларов.
Уровень проблемных кредитов, вследствие снижения темпов экономического развития, уже вырос, но сейчас эта проблема станет ещё более серьёзной.
«В свете предполагаемого экономического спада, мы прогнозируем, что невозврат кредитов станет системным и вырастет. Наш базовый прогноз оценивает общесистемный коэффициент проблемных кредитов как 8,0%-8,5% в этом году, и он может стать выше, если теперешняя нестабильность будет продолжаться», — говорят эксперты Moody’s.
По оценкам «Национальной службы взыскания»*, проблемные кредиты составляют 435 миллиардов рублей (12,8 миллиардов долларов). И если они вырастут на те же 40%, что и в прошлом году, это будет потерей ещё 5 миллиардов долларов для экономики.
Промежуточный итог: 428 миллиардов долларов.
Корпоративные кредиты также могут быть затронуты.
«Существует риск, что обесценивание валюты приведет к обострению негативных тенденций качества активов в иностранной валюте, которые, по нашим оценкам, составляют около 17% всего кредитного портфеля и в основном сконцентрированы у корпоративных клиентов. Около 50% этих кредитов — это займы, которые не сбалансированы с наличными потоками иностранной валюты, и им придётся переплачивать, по причине обесценивания рубля», — говорится в отчёте Moody’s. Конкретные цифры агентство не приводит, но давайте прикинем, что это будет ещё около пяти миллиардов долларов.
Промежуточный итог: 433 миллиарда долларов.
Как ни странно, торговля одна из областей, которые, скорее всего, не будут затронуты. Не секрет, что между Россией и Европой существуют довольно активные торговые потоки. Это заставляет власти европейских государств, например, Германии, так сопротивляться введению санкций в отношении России. Около половины российского экспорта идёт в Европу, и только 3% в США. И наоборот, только 7% европейского экспорта идёт в Россию (при отсутствии американского экспорта). Но в денежном выражении европейский экспорт в Россию больше (264 миллиарда долларов) чем российский экспорт в Европейский Союз (152 миллиарда долларов). В итоге, торговые санкции могут быть отклонены, из-за того что у России есть очень большая дубинка в любой торговой войне.
Чтобы ни произошло дальше, кризис уже разрушил шансы России на восстановление экономики в этом году. В 2013 году Россия показала весьма огорчительный рост в 1,4%, но аналитики надеялись, что этот год будет лучше и предсказывали рост между 2% и 3,5% в течение всего года. Экономический подъём, ожидаемый в прошлом году, в этом уж точно должен был наступить. Но нет, больше нет. Goldman Sachs, в числе многих других, понизил рейтинг роста для России до 1%, в лучшем случае (на 14 марта). Другие аналитики предполагают, что экономика в этом году может даже упасть. Снижение на 0,5% может обойтись России ещё в 10 миллиардов долларов.
Промежуточный итог: 443 миллиарда долларов.
Источник: Business New Europe.
