Вибори Президента США 2016: теорія і практикаВыборы Президента США: теория и практика

Петро Шихов

Президентська кампанія 2016 року в США запам’яталась не лише американцям, але і всій світовій спільноті завдяки докорам одному із кандидатів щодо сексуальних домагань, звинуваченнями щодо корумпованості, побоюваннями стосовно втручання Росії у передвиборчу кампанію, тощо. Саме тому деякі джерела інформації достроково встигли охрестити ці вибори Президента у США найбільш брудними за всю історію держави. На сьогоднішній день відносини між Сполученими Штатами та Україною є важливими у зв’язку з тим, що від результатів виборів залежать взаємовідносини між державами в геополітичному аспекті.

8 листопада відбувся перший етап виборів Президента США. Боротьба тривала між двома основними кандидатами від Республіканської партії Дональдом Трампом і кандидатом від Демократів Гілларі Клінтон.

Теоретичні основи виборів

Згідно виборчого законодавства громадяни США, що мають право голосу, йдуть на виборчі дільниці й голосують за претендента, який їм імпонує. Особливість виборчої системи у цій країні, як і завше, полягає ще і в тому, що голоси пересічних виборців не є вирішальними, адже Президента США обирає також колегія виборників, що складається з 538 представників від 50 штатів і округу Колумбія. Метою будь-якого кандидата є набрати 270 голосів виборників.

Кількість представників від різних штатів у Колегії виборників не є однаковою – вони розподіляються пропорційно щодо кількості населення. Є, наприклад, штат Каліфорнія, який налічує 55 виборників, на противагу штату Вермонт, де виборників усього троє.

Президента США обирають у два етапи. Перший – це голосування громадян на дільницях (де-факто – за виборника). Другий – це голосування виборників за Президента.

На цих виборах Колегія виборників голосуватиме 19 грудня. Практично переможець виборів став відомий за підсумками голосування 8 листопада. Виборник не зобов’язаний підтримувати особу, яка є кандидатом від партії, що його делегувала. Однак в історії американських виборів непослідовні виборники майже не траплялися. Свого часу батьки-засновники США погодили створення Колегії виборників як компроміс між прямим голосуванням громадян і обранням Президента у Конгресі. Підхід позиціонувався як такий, що забезпечує рівноправну участь усіх штатів у виборчому процесі.

У США в більшості штатів діє принцип «переможець отримує все». Він означає, що кандидат, який у тому чи іншому штаті отримав більшість голосів забирає собі голоси всіх виборників цього штату. Як зауважує О. Ремовська, переможця виборів у підсумку визначають саме за кількістю голосів виборників, які він отримав, але не виборців.

У 2016 році на пост Президента Сполучених Штатів Америки претендують чотири кандидати: Гілларі Клінтон (Демократична партія), Дональд Трамп (Республіканська партія), Ґері Джонсон (Лібертаріанська партія) і Джил Стайн (Партія зелених). Як стало традиційним в епоху інформаційних технологій, засоби масової інформації знову відіграють у цих виборах чи не найважливішу роль. Спричинено це тим, що друкована преса, радіо, телебачення, а в останні роки ще й інтернет, у сукупності, на пряму впливають на кінцевий результат виборів, і слугують мостом комунікації кандидата з виборцем.

Битва кандидатів

Найбільшу роль у передвиборній кампанії США в галузі діяльності ЗМІ завжди відіграють дебати між кандидатами, що традиційно влаштовуються та транслюються загальнонаціональними мовниками Штатів у передвиборний період. 2016 рік теж не став винятком, і тому в прямий ефір американського телебачення вийшло три випуски дебатів між Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом, останній з яких навіть побив рейтинговий рекорд по кількості телеглядачів за останні 40 років, яких було близько 81 мільйона.

Перші дебати які відбулися 27 вересня 2016 року були наповнені взаємними звинуваченнями кандидатів. Суперечки виникали навколо багатьох питань, зокрема: гарантії мінімальної заробітної плати, податків, кібератак, відносин з Російською Федерацією та ін.

Торкаючись теми кібератак на сервери Демократичної партії кандидат у Президенти Клінтон була переконана, що за ними стоїть Росія, або Китай. Вона висловила готовність США захищати своїх громадян від подібних випадків. Також знову була піднята тема листування. Трамп звинуватив Клінтон у тому, що вона використовувала особисту пошту для службового листування. Наприкінці дебатів Клінтон згадала і про висловлювання свого опонента про жінок, які підірвали його репутацію.

Другі дебати кандидатів в Президенти розпочались 10 жовтня 2016 року в Сент-Луїсі в Вашингтонському університеті. Ці дебати були особливі бо кандидати відповідали на запитання як присутніх у залі так і користувачів інтернету.

За три дні до дебатів, 7 жовтня, було опубліковане відео де Трамп непристойно висловлювався про жінок. Після цього однопартійці та відомі політики закликали його припинити участь у виборчій кампанії.

Інформаційна агенція «iPress» так описує третій раунд дебатів, що завершився 20 жовтня – кандидати у Президенти посперечалися, зокрема, про право на носіння зброї, права жінок та сексуальних меншин, конфлікт у Сирії та стосунки з Президентом Росії Володимиром Путіним. Крім того, кандидати в Президенти під час третього раунду теледебатів обговорили питання: абортів, національного боргу, системи охорони здоров’я і соціальної допомоги, імміграції, економіки та Верховного суду. Дебати почалися стримано, але згодом переросли у запеклу суперечку. Були присутні взаємні звинувачення по всіх питаннях, особливо навколо другої поправки Конституції США, в якій йдеться про право вільного володіння зброєю. Гілларі Клінтон, продовжуючи політику Президента Обами, хоче ввести суворіший контроль за власниками зброї на відміну від Трампа, який буде відстоювати право вільного володіння зброєю без будь-яких обмежень. Також кандидати обговорили позицію навколо війни у Сирії. Трамп звинуватив опонента у тому, що вона винна у появі Ісламської держави.

Стосовно впливу на виборчий процес інтернету, то варто сказати, що найсильнішим ударом по рейтингу Клінтон стали публікації організації WikiLeaks, що оприлюднила десять частин листування глави передвиборного штабу кандидата в президенти США від Демократичної партії Джона Подести з Гілларі Клінтон. У цілому WikiLeaks оприлюднила понад 15 тисяч електронних листів.

Найголовнішим з цього листування було те, що Клінтон у них вказала про два напрямки політики: ту, про яку вона говорить народу, і ту – якою вона буде займатись насправді.

Перемога Трампа та плани на каденцію

На першому етапі виборів з великим відривом переміг кандидат від республіканців Дональд Трамп. Майже ніхто не хотів та не очікував його перемоги. Вже зараз можна побачити наслідки його майбутнього президентства. Після виборів Трамп різко змінив свою риторику щодо зовнішньої політики США. Якщо раніше він схвалював політику Путіна на рахунок окупації Криму, то зараз робить заяви щодо вирішення конфлікту в Україні та повернення окупованого півострова. У вирішенні конфлікту в Сирії Трамп зробив заяву стосовно того, що США не збираються воювати з Башаром Асадом і підтримувати опозицію бо це призведе до конфлікту з Росією, а пріоритетом є знищення «Ісламської держави».

Політика Дональда Трампа, щодо мігрантів не зазнала змін. Він заявив про намір депортувати або посадити в тюрми близько 3 мільйонів людей. Звісно, плани на політичну діяльність Трампа, в дечому не співпадають з його однопартійцями. Республіканська партія завжди підтримувала рішення стосовно надання як військової так і політичної підтримки Україні. Республіканці завжди негативно відгукувались, щодо політики Путіна та його адміністрації, а особливо після окупації Криму та війні у Сирії. Тому у майбутнього Президента може виникнути конфлікт із партією котра висунула його як кандидата.

Український Політик