Богдан Камінський
18 березня був день «радості» для жителів Криму, адже в цей день рівно два роки назад відбулося, як це люблять повторювати фанати «Кримнаш», воз’єднання з Росією. Проте не все так виявилось радісно, як здавалось на перший погляд. Побудувати новий «Рай на землі» росіянам в Криму не вдалося і зараз, коли вже пройшло багато часу, можна впевнено побачити, що принесло доброго чи поганого повернення Криму в лоно Росії.
З приходом в Крим російскої влади по всьому півостову почалося обмеження свободи вираження поглядів, зібрань і об’єднань. Проти тих людей які відкрито симпатизували Україні, вживалися жорсткі заходи. І найбільше з усіх постраждали кримські татари. Їхні публічні заходи постійно забороняли. ЗМІ, які працювали на кримськотатарській мові, були змушені закритися, у лідерів регулярно проходили обшуки в будинках, проти них порушувалися кримінальні справи, їх арештовували за політично мотивованими звинуваченнями. А нещодавно у Сімферополі розпочалося чергове засідання суду за позовом про заборону діяльності Меджлісу кримських татар на півострові.
Щодо економічної складової в Криму, то хоч зарплата жителів Криму виросла в порівняні з українськими в 1.8 раза, але це було не сильно помітно за рахунок інфляції на півострові, рівень якої за два роки склав 78%, а ціни на продукти збільшились майже на половину. А якщо говорити про найбільш прибутковий вид діяльності — туризм, який давав заробіток і зайнятість значній частині населення, то його ніяк не вдається повернути до рівня 2013 року. Зараз Крим став ще одним дотаційним регіоном для Росії, дохід якого на рівні з такими регіонами країни як Камчатка і набагато нижче ніж наприклад в Чечні. І вже зараз для багатьох стає очевидним що Росія в Криму значно наростила свою військову потужність, тим самим перетворюючи півострів з курорту ,який відвідувало мільйони людей на велику військову базу.
Проте в цей день, окрім самої Росії питання Криму звучало в багатьох куточках світу. Так ряд країн таких як США та Великобританія виступили з заявою в якій закликає Росію припинити окупацію і повернути Крим Україні. Також відбувалось і засідання Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй у форматі Аррії, присвячене питанню дотримання прав людини в Криму, яке російська делегація намагалася всіляко зірвати, але в неї не вийшло.
Але якщо прибрати всю цю, на мою думку, пусту балаканину щодо Криму, то виникає питання: Чи реально повернути Крим в Україну? Я вважаю що так, але перш за все потрібно щоб самі жителі півострову усвідомили, що з Україною їм буде краще, а зробити це буде не легко! Перш за все для того щоб Крим знову став частиною України, то ми повинні власним прикладом показати, що в нас в країні почалися відбуватися реальні реформи і що в нас дійсно покращився рівень життя населення. І саме той приклад, який ми зможемо дати кримчанам, і буде вирішальним. Яскравим прикладом як можна повернути частину країни знову в єдине ціле, було об’єнання в свій час Західної та Східної Німеччини. Саме приклад нормального, демократичного, вільного, заможного життя в Західній Німеччині був головним для настроїв у Східній. Насамперед і в першу чергу ми повинні стати успішними – і тоді люди, які опинилися в силу цих обставин поза межами нашої країни, матимуть прекрасний приклад перед очима і хотітимуть повернутись назад в Україну.
Український ПолітикБогдан Каминский
18 марта был день «радости» для жителей Крыма, ведь в этот день ровно два года назад произошло, как это любят повторить фанаты «Кримнаш», воссоединение с Россией. Однако не все так оказалось радостно, как казалось на первый взгляд. Построить новый «Рай на земле» россиянам в Крыму не удалось и сейчас, когда уже прошло много времени, можно уверенно увидеть, что принесло хорошего или плохого возвращения Крыма в лоно России.
С приходом в Крым Российский власти по всему полуострову началось ограничение свободы слова, собраний и объединений. Против тех людей, которые открыто симпатизировали Украине, принимались жесткие меры. И больше всех пострадали крымские татары. Их публичные мероприятия постоянно запрещали. СМИ, работавших на крымскотатарском языке, были вынуждены закрыться, у лидеров регулярно проходили обыски в домах, против них возбуждались уголовные дела, их арестовывали за политически мотивированными обвинениями. А недавно в Симферополе началось очередное заседание суда по иску о запрещении деятельности Меджлиса крымских татар на полуострове.
По экономической составляющей в Крыму, то хоть зарплата жителей Крыма выросла в сравнении с украинскими в 1.8 раза, но это было не сильно заметно за счет инфляции на полуострове, уровень которой за два года составил 78%, а цены на продукты увеличились почти на половину . А если говорить о наиболее прибыльному виду деятельности — туризме, который давал заработок и занятость значительной части населения, то его никак не удается вернуть к уровню 2013 года. Сейчас Крым стал еще одним дотационным регионом для России, доход которого наравне с такими регионами страны как Камчатка и намного ниже чем например в Чечне. И уже сейчас для многих становится очевидным что Россия в Крыму значительно нарастила свою военную мощь, тем самым превращая полуостров с курорта, который посещало миллионы людей на большую военную базу.
Однако в этот день, кроме самой России вопрос Крыма звучал во многих уголках мира. Так ряд стран таких как США и Великобритания выступили с заявлением в котором призывает Россию прекратить оккупацию и вернуть Крым Украине. Также происходило и заседание Совета безопасности Организации Объединенных Наций в формате Арри, посвященное вопросу соблюдения прав человека в Крыму, которое российская делегация пыталась всячески сорвать, но у нее не получилось.
Но если убрать всю эту, на мой взгляд, пустую болтовню по Крыму, то возникает вопрос: реально вернуть Крым Украине? Я считаю, что да, но прежде всего нужно, чтобы сами жители полуострова осознали, что с Украиной им будет лучше, а сделать это будет не легко! Прежде всего для того чтобы Крым снова стал частью Украины, мы должны собственным примером показать, что у нас в стране начались происходить реальные реформы и у нас действительно повысился уровень жизни населения. И именно тот пример, который мы сможем дать крымчанам, и будет решающим. Ярким примером как можно вернуть часть страны снова в единое целое, было объединение в свое время Западной и Восточной Германии. Именно пример нормального, демократического, свободного, зажиточной жизни в Западной Германии был главным для настроений в Восточной. Прежде всего и в первую очередь мы должны стать успешными — и тогда люди, которые оказались в силу этих обстоятельств вне нашей страны, будут иметь прекрасный пример перед глазами и захотят вернуться обратно в Украину.
Украинский Политик