16 выстрелов по е-декларированию: анализ законопроекта об изменении деклараций16 выстрелов по е-декларированию: анализ законопроекта об изменении деклараций

Александр Леменов

Предположение о том, что после неудачной попытки «убить» электронное декларирование руками Госспецсвязи народные депутаты попытаются уничтожить его в Верховной раде, подтвердилось.

6 сентября народный депутат от «Народного фронта» Татьяна Донец (которая до сих пор не проявляла особой активности на законотворческой ниве и больше известна как персонаж репортажей и расследований о селебритиз) подала от своего имени достаточно обширный законопроект. В нем предлагаются изменения в закон «О предотвращении коррупции» в части, касающейся системы е-декларирования.

Мы пишем «от своего имени» именно в связи с предположением, которое в экспертном сообществе получило однозначную поддержку:

реальными авторами документа являются другие политики.

Представитель коалиции «Декларации под контролем» Александр Леменов проанализировал законопроект. «Европейская правда» по согласованию с автором публикует сравнение ключевых норм документа.

И хотя в «Народном фронте» заявили, что не поддержат проект коллеги, не стоит недооценивать важность этого предложения. Ведь здесь собраны ключевые желания власть имущих относительно изменений е-декларирования. И, возможно, не все желания.

* * * * *

Как убивали нормы закона «О предотвращении коррупции» относительно е-декларирования руками депутата Татьяны Донец? Вашему вниманию – описание предложений законопроекта №5079.

1. Взял «в пользование» квартиру в Лондоне? Все будет хорошо!

Снимается обязанность декларировать недвижимость, которую декларант или члены его семьи используют. Предлагается, чтобы данные подтягивались из сведений Государственного реестра вещных прав на недвижимое имущество.

В этом же пункте теряется упоминание: «независимо от формы заключения сделки, в результате которого приобретено такое имущество [недвижимость]». Иными словами, квартира Насирова может спокойно ожидать своего «пользователя».

2. «Забыл» цену недвижимости? Не проблема!

Исчезает обязанность декларировать стоимость имущества на дату приобретения его в собственность, владение или пользование.

3. Знать совладельцев – не обязательно.

Уничтожается обязанность указывать всех совладельцев имущества, если оно находится в праве общей собственности. Данные будут автоматически подтягиваться из сведений Госреестра вещных прав на недвижимое имущество.

4. Строишь дворец? Легализуешь, как уволишься!

Данные об объекте незавершенного строительства, находящегося у декларанта в совместной собственности с другим лицом, будут предоставляться в случае письменного запроса НАПК.

5. Записал Audi на бабушку? Молодец, не найдут!

Данные о транспортных средствах не вносятся декларантом, а будут автоматически отображаться из Единого госреестра МВД Украины.

Другими словами, если подчиненные Авакова внесли недостоверную информацию, то декларант может спокойно выдохнуть и не декларировать свой автомобиль.

При этом из закона вообще исчезает упоминание, что транспортное средство может находиться в пользовании или владении декларанта.

Из законодательства просто исчезло такое требование – декларировать пользованием соседским Audi Q7.

6. Как спрятать Maserati? «Купить» его на пару с другом.

В случае, если движимое имущество находится в совместной собственности, информацию о совладельцах этого имущества декларант предоставит только по письменному запросу НАПК, а не в обязательном порядке.

7. Ценные бумаги? Это же такая мелочь!

О ценных бумагах, переданных в управление другому лицу, сведения будут предоставляться только после письменного запроса НАПК.

8. О бизнесе врать больше не надо, за ложь – не накажут.

Если сегодня нужно декларировать данные о юридических лицах, бенефициарным владельцем (контроллером) которых являются декларант или члены его семьи, то после «правок Донец» эти данные будут автоматически «подтягиваться» из Единого госреестра юрлиц, ФОПов и общественных формирований.

Как показывает практика, толку с этого – ноль целых и одна миллионная.

9. А вот активистов надо проучить!

Вводится понятие «дополнительные блага», под которое подпадает: стоимость безвозмездно полученного обучения, стажировки, проживания, имущества и питания, безвозмездное использование жилья, транспорта, других объектов материального или нематериального имущества.

Таким образом, передают привет тем служащим, которые сотрудничают с общественными и международными организациями.

10. Зачем декларировать подарки?

Подарки будут декларироваться лишь в том случае, если их стоимость будет превышать 10% дохода, полученного декларантом за отчетный год.

11. Декларирование наличных? Смягчим!

Не нужно будет декларировать денежные средства (деньги, банковские счета, вклады в кредитных союзах и других небанковских финансовых учреждениях, одолженные третьим лицам, а также банковские металлы), если их совокупная стоимость не будет превышать предельной суммы расчетов наличными, которая будет устанавливаться на 1 января отчетного года.

Раньше сумма должна была превышать 50 минимальных зарплат.

12. Все, что я должен – не декларирую.

Не нужно декларировать финансовые обязательства. Вообще.

На сегодня пункт 9 предусматривает обязанность декларировать все сведения о финансовых обязательствах, куда включены данные о виде обязательства, его размере, валюте обязательства, сведения о лице, в отношении которого возникли такие обязательства.

13. Расходы тоже подправить – будет не лишним.

Если раньше расходы и сделки, совершенные в отчетном году, должны были декларироваться в случае превышения 50 минимальных зарплат, то согласно предложению Донец это правило должно измениться на «превышение предельной суммы расчетов наличными, которая установлена на 1 января отчетного года».

14. Где родственник? Не вижу никакого родственника!

На сегодня декларант обязан внести данные, что член семьи отказался предоставить любые сведения или их часть для заполнения декларации, при этом также должен отразить всю известную ему информацию о таком члене семьи.

Проект Донец «убивает» обязательство сообщать о таком члене семьи – так, словно этого человека вообще не существует.

15. Публиковать декларацию? Боже упаси, только извлечение из нее!

Добавлена норма об учете и обнародовании деклараций. Теперь это будет звучать таким образом:
«Обнародование деклараций осуществляется путем отображения на официальном веб-сайте Национального агентства информации о времени формирования субъектом декларирования декларации, обобщенной информации о полученном доходе за отчетный год, размере уплаченных налогов, сумме средств или стоимости товаров, выполненных работ, предоставленных услуг, перечисленных (переданных) как благотворительная помощь физическим лицам и некоммерческим учреждениям и организациям».

16. Портал деклараций? Теперь он не нужен!

Закрывается открытый онлайн-доступ к Единому госреестру деклараций чиновников, оставляя возможность посмотреть информацию только для субъекта декларирования.

Декларация может быть частично или полностью отражена в открытом реестре только по заявлению декларанта.

Выводы?

Можно с уверенностью констатировать, что власть настроена серьезно исказить систему е-декларирования, оставив возможности для ручного управления через своих «агентов» в НАПК и правоохранительной системе.

Европейская ПравдаАлександр Леменов

Предположение о том, что после неудачной попытки «убить» электронное декларирование руками Госспецсвязи народные депутаты попытаются уничтожить его в Верховной раде, подтвердилось.

6 сентября народный депутат от «Народного фронта» Татьяна Донец (которая до сих пор не проявляла особой активности на законотворческой ниве и больше известна как персонаж репортажей и расследований о селебритиз) подала от своего имени достаточно обширный законопроект. В нем предлагаются изменения в закон «О предотвращении коррупции» в части, касающейся системы е-декларирования.

Мы пишем «от своего имени» именно в связи с предположением, которое в экспертном сообществе получило однозначную поддержку:

реальными авторами документа являются другие политики.

Представитель коалиции «Декларации под контролем» Александр Леменов проанализировал законопроект. «Европейская правда» по согласованию с автором публикует сравнение ключевых норм документа.

И хотя в «Народном фронте» заявили, что не поддержат проект коллеги, не стоит недооценивать важность этого предложения. Ведь здесь собраны ключевые желания власть имущих относительно изменений е-декларирования. И, возможно, не все желания.

* * * * *

Как убивали нормы закона «О предотвращении коррупции» относительно е-декларирования руками депутата Татьяны Донец? Вашему вниманию – описание предложений законопроекта №5079.

1. Взял «в пользование» квартиру в Лондоне? Все будет хорошо!

Снимается обязанность декларировать недвижимость, которую декларант или члены его семьи используют. Предлагается, чтобы данные подтягивались из сведений Государственного реестра вещных прав на недвижимое имущество.

В этом же пункте теряется упоминание: «независимо от формы заключения сделки, в результате которого приобретено такое имущество [недвижимость]». Иными словами, квартира Насирова может спокойно ожидать своего «пользователя».

2. «Забыл» цену недвижимости? Не проблема!

Исчезает обязанность декларировать стоимость имущества на дату приобретения его в собственность, владение или пользование.

3. Знать совладельцев – не обязательно.

Уничтожается обязанность указывать всех совладельцев имущества, если оно находится в праве общей собственности. Данные будут автоматически подтягиваться из сведений Госреестра вещных прав на недвижимое имущество.

4. Строишь дворец? Легализуешь, как уволишься!

Данные об объекте незавершенного строительства, находящегося у декларанта в совместной собственности с другим лицом, будут предоставляться в случае письменного запроса НАПК.

5. Записал Audi на бабушку? Молодец, не найдут!

Данные о транспортных средствах не вносятся декларантом, а будут автоматически отображаться из Единого госреестра МВД Украины.

Другими словами, если подчиненные Авакова внесли недостоверную информацию, то декларант может спокойно выдохнуть и не декларировать свой автомобиль.

При этом из закона вообще исчезает упоминание, что транспортное средство может находиться в пользовании или владении декларанта.

Из законодательства просто исчезло такое требование – декларировать пользованием соседским Audi Q7.

6. Как спрятать Maserati? «Купить» его на пару с другом.

В случае, если движимое имущество находится в совместной собственности, информацию о совладельцах этого имущества декларант предоставит только по письменному запросу НАПК, а не в обязательном порядке.

7. Ценные бумаги? Это же такая мелочь!

О ценных бумагах, переданных в управление другому лицу, сведения будут предоставляться только после письменного запроса НАПК.

8. О бизнесе врать больше не надо, за ложь – не накажут.

Если сегодня нужно декларировать данные о юридических лицах, бенефициарным владельцем (контроллером) которых являются декларант или члены его семьи, то после «правок Донец» эти данные будут автоматически «подтягиваться» из Единого госреестра юрлиц, ФОПов и общественных формирований.

Как показывает практика, толку с этого – ноль целых и одна миллионная.

9. А вот активистов надо проучить!

Вводится понятие «дополнительные блага», под которое подпадает: стоимость безвозмездно полученного обучения, стажировки, проживания, имущества и питания, безвозмездное использование жилья, транспорта, других объектов материального или нематериального имущества.

Таким образом, передают привет тем служащим, которые сотрудничают с общественными и международными организациями.

10. Зачем декларировать подарки?

Подарки будут декларироваться лишь в том случае, если их стоимость будет превышать 10% дохода, полученного декларантом за отчетный год.

11. Декларирование наличных? Смягчим!

Не нужно будет декларировать денежные средства (деньги, банковские счета, вклады в кредитных союзах и других небанковских финансовых учреждениях, одолженные третьим лицам, а также банковские металлы), если их совокупная стоимость не будет превышать предельной суммы расчетов наличными, которая будет устанавливаться на 1 января отчетного года.

Раньше сумма должна была превышать 50 минимальных зарплат.

12. Все, что я должен – не декларирую.

Не нужно декларировать финансовые обязательства. Вообще.

На сегодня пункт 9 предусматривает обязанность декларировать все сведения о финансовых обязательствах, куда включены данные о виде обязательства, его размере, валюте обязательства, сведения о лице, в отношении которого возникли такие обязательства.

13. Расходы тоже подправить – будет не лишним.

Если раньше расходы и сделки, совершенные в отчетном году, должны были декларироваться в случае превышения 50 минимальных зарплат, то согласно предложению Донец это правило должно измениться на «превышение предельной суммы расчетов наличными, которая установлена на 1 января отчетного года».

14. Где родственник? Не вижу никакого родственника!

На сегодня декларант обязан внести данные, что член семьи отказался предоставить любые сведения или их часть для заполнения декларации, при этом также должен отразить всю известную ему информацию о таком члене семьи.

Проект Донец «убивает» обязательство сообщать о таком члене семьи – так, словно этого человека вообще не существует.

15. Публиковать декларацию? Боже упаси, только извлечение из нее!

Добавлена норма об учете и обнародовании деклараций. Теперь это будет звучать таким образом:
«Обнародование деклараций осуществляется путем отображения на официальном веб-сайте Национального агентства информации о времени формирования субъектом декларирования декларации, обобщенной информации о полученном доходе за отчетный год, размере уплаченных налогов, сумме средств или стоимости товаров, выполненных работ, предоставленных услуг, перечисленных (переданных) как благотворительная помощь физическим лицам и некоммерческим учреждениям и организациям».

16. Портал деклараций? Теперь он не нужен!

Закрывается открытый онлайн-доступ к Единому госреестру деклараций чиновников, оставляя возможность посмотреть информацию только для субъекта декларирования.

Декларация может быть частично или полностью отражена в открытом реестре только по заявлению декларанта.

Выводы?

Можно с уверенностью констатировать, что власть настроена серьезно исказить систему е-декларирования, оставив возможности для ручного управления через своих «агентов» в НАПК и правоохранительной системе.

Европейская Правда

Почему за целый год Порошенко не продал свои активы?Почему за целый год Порошенко не продал свои активы?

Александр Леменов, Сергей Лямец.
«У нас в країні не буде олігархів.
Олігархи повинні бути відсторонені від влади і стати представниками, якщо вони конкурентоздатні, великого бізнесу», — сказав Петро Порошенко 29 квітня 2015 року.
Тимчасом у київських кав’ярнях лише і говорять про те, що глава держави за останій рік став багатшим у сім разів.
Відомо навіть, як народилися ці чутки.
Джерелом стала новина, що за 2014 рік «Міжнародний інвестиційний банк», який контролюють родина та оточення президента, збільшив активи майже у 1,5 разу.
За класичною ознакою олігарх — це власник великого бізнесу, який впливає на владу і за допомогою цього заробляє. Отже, Порошенко підпадає під визначення олігарха.
Більше того, в кулуарах Верховної Ради дедалі частіше лунає: «У нас тепер лише один олігарх, і це Петро Олексійович». Зазвичай ці слова супроводжуються чутками про те, що хтось з оточення президента запропонував одному з найбільших олігархів віддати від 30% до 50% енергетичних активів в обмін на недоторканність.
Отже, деолігархізація — важливий і правильний крок, але розпочати її Порошенко повинен із себе. Перш за все, він мусить продати свої бізнесові активи.
Але за рік, що минув, ми не чули бодай однієї новини про продаж хоча б одного невеличкого підприємства. Отже, виникають резонні питання.
Чи хотів президент позбутися бізнесу?
Невдовзі Порошенко святкуватиме річницю перебування на посаді президента.
Цей період можна назвати найскладнішим в історії держави — збройна інтервенція й анексія Криму, розгойдування «човна сепаратизму» на Донбасі, в Одесі та Харкові, тиск зовнішніх боргів і внутрішніх економічних негараздів. Та й не всі політики зрозуміли, що час жити по-новому, як казав перед виборами Петро Олексійович.
Порошенко довгі роки перебував на державних посадах, впливав на різні політичні проекти. Він також створив великий бізнес, що консолідує кілька промислових груп, і посідає восьме місце серед найбагатших українців із статками 750 млн дол.
Серед його активів — різнопрофільні компанії, сконцентровані навколо ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм ессетс кепітал».
Єдиним акціонером з внеском 10 375 000 грн у реєстрі зазначений Петро Порошенко, проте підписантом та керівником акціонерного товариства є його батько Олексій Порошенко. Така форма управління, коли в одних руках багато активів, зручна.
Подібних фондів в Україні чимало. Наприклад, ЗНКІФ «ВІК» близького до Порошенка нардепа Ігоря Кононенка, ЗНКІФ «Нові технології» Юрія Іванющенка, «Сучасні інвестиційні технології» і «Кремінь-інвест» членів сім’ї екс-президента Януковича.
Цікавий факт: фонди Порошенка та Кононенка знаходяться за однією адресою — столична вулиця Електриків, 29-а. Ще одна схожість — керівником акціонерного товариства парламентаря від БПП є його син Віталій Кононенко.
Як заведено, державні чини не довіряють стороннім, а передають керування своїми активами найближчим родичам. Між тим, Петро Порошенко після інавгурації обіцяв продати свій бізнес, чого не сталося досі.
Стосунок до Порошенка має ціла низка бізнес-структур. Це компанії у сфері кондитерського бізнесу, аграрної промисловості, страхування, банківської діяльності, а також у сфері послуг, виробництва скла, суднобудування, комунікацій, ЗМІ.
В 2013 році Порошенко заявляв, що відчужив частку в корпорації «Богдан» своєму партнерові Олегу Свинарчуку. Телефоном тоді ще міністр економіки доводив журналісту ЕП, що не має жодного стосунку до автомобільних активів, а отже, лобіює збільшення ввізного мита з суто державницьких позицій.
Проте згодом журналісти видання Insider довели, що президент досі має там частку.
В офіційних виданнях жодного разу не згадувалося, що президент продав активи. Натомість громадяни отримували постійні обіцянки. Зазначалося навіть, хто буде оцінювати та продавати майно: Rothschild and Cie та Investment Capital Ukraine.
Останню, а за свідченням учасників фінансового ринку, пов’язують з главою Нацбанку Валерією Гонтаревою. Однак сама центральний банкір юридично відокремилася від своїх бізнес-партнерів за ICU.
У вересні 2014 року ЕП порушувала питання, чи позбудеться нова влада свого майна. Проте ніхто нікуди не поспішав — майном досі керує Олексій Порошенко.
Наведений вище перелік бізнесів родини та оточення президента не вичерпний. Нижче — список компаній, які у 2012 році Міндоходів включало до ФПГ Порошенка «Укрпромінвест». У цьому переліку — 348 структур, що мали стосунок до бізнесу глави держави. Навряд чи багато змінилося з того часу.
Аналогічні переліки існують і щодо інших фінансово-промислових груп України. Їх зведений реєстр був підписаний колишнім головним податківцем Олександром Клименком і використовувався для боротьби з ухиленням ФПГ від оподаткування.
До речі, за рік існування нової влади не зроблено жодного кроку для запровадження норм закону «Про трансферне ціноутворення», розробленого за часів Януковича. Отже, нова влада насправді не надто поспішає робити деолігархізацію.
Стосунки з Росією
За офіційною декларацією, Петро Порошенко у 2014 році отримав майже 370 млн грн доходів. З цієї суми 345 млн грн — дивіденди та проценти, 11,2 млн грн — дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, 10,9 млн грн — інші види доходів, майже 1 млн грн — від продажу майна.
Проблемним моментом стали суперечки підприємств президента з російськими правоохоронними органами. Згодом Слідчий комітет РФ арештував майно ВАТ «Липецька кондитерська фабрика Roshen». Компанія заявила, що при заявлених податкових претензіях на 180 млн руб було арештовано активів на 2 млрд руб.
Відтак, корпорація не матиме права розпоряджатися своїм майном до 13 вересня 2015 року. Якщо питання не вирішиться «полюбовно», Петро Порошенко не зможе продати цей актив. Хоча для виконання цієї обіцянки у нього був цілий рік.
Слід згадати і про міждержавне рейдерське захоплення. Після окупації Криму всі підприємства були відібрані у попередніх власників. Серед інших у державну власність Росії перейшов Севастопольський морський завод Порошенка. Як зазначено у витязі з офіційного реєстру, подія датується 15 березням 2014 року.
Отже, всі спекуляції на теми відсутності продажу активів у Севастополі чи «добровільно-примусової» сплати податків в окупованому Криму, як про це писав екс-юрист Януковича Андрій Портнов, не мають під собою жодного правового підґрунтя.
Юристи Порошенка зробили логічний крок — вони змінили місцезнаходження юридичної особи ПАТ «Севастопольський морський завод» на столичну адресу. Можливо, це дозволить оскаржити експропріацію у міжнародному арбітражі.
З іншого боку, керівництво заводу вступало в юридичне листування і надавало документацію щодо стану справ на підприємстві представникам департаменту суднобудівної промисловості і морської техніки Міністерства промисловості і торгівлі РФ. Це факт, нехай він і поширений екс-чиновником Януковича.
При цьому вживалася термінологія, яка суперечить українському законодавству: «Кримська республіка» та «місто федерального значення Севастополь». Безумовно, тоді Порошенко ще не був главою держави, проте він мав чіткі президентські амбіції.
Підписував листи до росіян тодішній генеральний директор Севастопольського морського заводу Костянтин Картошкін, а вже через місяць після обрання Порошенка президентом він очолив українське держпідприємство «Зоря-машпроект».
Залишається сподіватися, що глава держави перестане лобіювати своїх підлеглих з незрозумілою репутацією і продасть свої активи. Президент європейської країни не може порушувати принцип конфлікту інтересів. ЕП надіслала Петру Порошенку запит з проханням надати коментарі, але відповіді не отримала.
Тим часом компанія, що належить родині президента, поширила новину про новий факт, що заважає продажу групи.
Источник: http://www.epravda.com.ua/rus/publications/2015/05/6/541184/Александр Леменов, Сергей Лямец.
«У нас в країні не буде олігархів.
Олігархи повинні бути відсторонені від влади і стати представниками, якщо вони конкурентоздатні, великого бізнесу», — сказав Петро Порошенко 29 квітня 2015 року.
Тимчасом у київських кав’ярнях лише і говорять про те, що глава держави за останій рік став багатшим у сім разів.
Відомо навіть, як народилися ці чутки.
Джерелом стала новина, що за 2014 рік «Міжнародний інвестиційний банк», який контролюють родина та оточення президента, збільшив активи майже у 1,5 разу.
За класичною ознакою олігарх — це власник великого бізнесу, який впливає на владу і за допомогою цього заробляє. Отже, Порошенко підпадає під визначення олігарха.
Більше того, в кулуарах Верховної Ради дедалі частіше лунає: «У нас тепер лише один олігарх, і це Петро Олексійович». Зазвичай ці слова супроводжуються чутками про те, що хтось з оточення президента запропонував одному з найбільших олігархів віддати від 30% до 50% енергетичних активів в обмін на недоторканність.
Отже, деолігархізація — важливий і правильний крок, але розпочати її Порошенко повинен із себе. Перш за все, він мусить продати свої бізнесові активи.
Але за рік, що минув, ми не чули бодай однієї новини про продаж хоча б одного невеличкого підприємства. Отже, виникають резонні питання.
Чи хотів президент позбутися бізнесу?
Невдовзі Порошенко святкуватиме річницю перебування на посаді президента.
Цей період можна назвати найскладнішим в історії держави — збройна інтервенція й анексія Криму, розгойдування «човна сепаратизму» на Донбасі, в Одесі та Харкові, тиск зовнішніх боргів і внутрішніх економічних негараздів. Та й не всі політики зрозуміли, що час жити по-новому, як казав перед виборами Петро Олексійович.
Порошенко довгі роки перебував на державних посадах, впливав на різні політичні проекти. Він також створив великий бізнес, що консолідує кілька промислових груп, і посідає восьме місце серед найбагатших українців із статками 750 млн дол.
Серед його активів — різнопрофільні компанії, сконцентровані навколо ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм ессетс кепітал».
Єдиним акціонером з внеском 10 375 000 грн у реєстрі зазначений Петро Порошенко, проте підписантом та керівником акціонерного товариства є його батько Олексій Порошенко. Така форма управління, коли в одних руках багато активів, зручна.
Подібних фондів в Україні чимало. Наприклад, ЗНКІФ «ВІК» близького до Порошенка нардепа Ігоря Кононенка, ЗНКІФ «Нові технології» Юрія Іванющенка, «Сучасні інвестиційні технології» і «Кремінь-інвест» членів сім’ї екс-президента Януковича.
Цікавий факт: фонди Порошенка та Кононенка знаходяться за однією адресою — столична вулиця Електриків, 29-а. Ще одна схожість — керівником акціонерного товариства парламентаря від БПП є його син Віталій Кононенко.
Як заведено, державні чини не довіряють стороннім, а передають керування своїми активами найближчим родичам. Між тим, Петро Порошенко після інавгурації обіцяв продати свій бізнес, чого не сталося досі.
Стосунок до Порошенка має ціла низка бізнес-структур. Це компанії у сфері кондитерського бізнесу, аграрної промисловості, страхування, банківської діяльності, а також у сфері послуг, виробництва скла, суднобудування, комунікацій, ЗМІ.
В 2013 році Порошенко заявляв, що відчужив частку в корпорації «Богдан» своєму партнерові Олегу Свинарчуку. Телефоном тоді ще міністр економіки доводив журналісту ЕП, що не має жодного стосунку до автомобільних активів, а отже, лобіює збільшення ввізного мита з суто державницьких позицій.
Проте згодом журналісти видання Insider довели, що президент досі має там частку.
В офіційних виданнях жодного разу не згадувалося, що президент продав активи. Натомість громадяни отримували постійні обіцянки. Зазначалося навіть, хто буде оцінювати та продавати майно: Rothschild and Cie та Investment Capital Ukraine.
Останню, а за свідченням учасників фінансового ринку, пов’язують з главою Нацбанку Валерією Гонтаревою. Однак сама центральний банкір юридично відокремилася від своїх бізнес-партнерів за ICU.
У вересні 2014 року ЕП порушувала питання, чи позбудеться нова влада свого майна. Проте ніхто нікуди не поспішав — майном досі керує Олексій Порошенко.
Наведений вище перелік бізнесів родини та оточення президента не вичерпний. Нижче — список компаній, які у 2012 році Міндоходів включало до ФПГ Порошенка «Укрпромінвест». У цьому переліку — 348 структур, що мали стосунок до бізнесу глави держави. Навряд чи багато змінилося з того часу.
Аналогічні переліки існують і щодо інших фінансово-промислових груп України. Їх зведений реєстр був підписаний колишнім головним податківцем Олександром Клименком і використовувався для боротьби з ухиленням ФПГ від оподаткування.
До речі, за рік існування нової влади не зроблено жодного кроку для запровадження норм закону «Про трансферне ціноутворення», розробленого за часів Януковича. Отже, нова влада насправді не надто поспішає робити деолігархізацію.
Стосунки з Росією
За офіційною декларацією, Петро Порошенко у 2014 році отримав майже 370 млн грн доходів. З цієї суми 345 млн грн — дивіденди та проценти, 11,2 млн грн — дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, 10,9 млн грн — інші види доходів, майже 1 млн грн — від продажу майна.
Проблемним моментом стали суперечки підприємств президента з російськими правоохоронними органами. Згодом Слідчий комітет РФ арештував майно ВАТ «Липецька кондитерська фабрика Roshen». Компанія заявила, що при заявлених податкових претензіях на 180 млн руб було арештовано активів на 2 млрд руб.
Відтак, корпорація не матиме права розпоряджатися своїм майном до 13 вересня 2015 року. Якщо питання не вирішиться «полюбовно», Петро Порошенко не зможе продати цей актив. Хоча для виконання цієї обіцянки у нього був цілий рік.
Слід згадати і про міждержавне рейдерське захоплення. Після окупації Криму всі підприємства були відібрані у попередніх власників. Серед інших у державну власність Росії перейшов Севастопольський морський завод Порошенка. Як зазначено у витязі з офіційного реєстру, подія датується 15 березням 2014 року.
Отже, всі спекуляції на теми відсутності продажу активів у Севастополі чи «добровільно-примусової» сплати податків в окупованому Криму, як про це писав екс-юрист Януковича Андрій Портнов, не мають під собою жодного правового підґрунтя.
Юристи Порошенка зробили логічний крок — вони змінили місцезнаходження юридичної особи ПАТ «Севастопольський морський завод» на столичну адресу. Можливо, це дозволить оскаржити експропріацію у міжнародному арбітражі.
З іншого боку, керівництво заводу вступало в юридичне листування і надавало документацію щодо стану справ на підприємстві представникам департаменту суднобудівної промисловості і морської техніки Міністерства промисловості і торгівлі РФ. Це факт, нехай він і поширений екс-чиновником Януковича.
При цьому вживалася термінологія, яка суперечить українському законодавству: «Кримська республіка» та «місто федерального значення Севастополь». Безумовно, тоді Порошенко ще не був главою держави, проте він мав чіткі президентські амбіції.
Підписував листи до росіян тодішній генеральний директор Севастопольського морського заводу Костянтин Картошкін, а вже через місяць після обрання Порошенка президентом він очолив українське держпідприємство «Зоря-машпроект».
Залишається сподіватися, що глава держави перестане лобіювати своїх підлеглих з незрозумілою репутацією і продасть свої активи. Президент європейської країни не може порушувати принцип конфлікту інтересів. ЕП надіслала Петру Порошенку запит з проханням надати коментарі, але відповіді не отримала.
Тим часом компанія, що належить родині президента, поширила новину про новий факт, що заважає продажу групи.
Источник: http://www.epravda.com.ua/rus/publications/2015/05/6/541184/