Депутат Верховної Ради Сергій Лещенко в інтерв’ю DW про погрози на свою адресу та на адресу колег, про чвари всередині коаліції та про те, чому прогнозує скору відставку генпрокурора України.

DW: Сергію, минулими вихідними Ви виступили із заявами про заплановані проти Вас провокації, збір фотоматеріалів для подальшої дискредитації, прослуховування мобільного телефону. Вам надходили також якісь погрози?

Сергій Лещенко: – Я відчуваю не погрози, я відчуваю, що перебуваю під незаконним стеженням з боку правоохоронних органів, зокрема, прослуховування мобільних телефонів. Збір інформації, відносно мене, з метою з’ясування джерел моєї інформації, а також подальшої дискредитації, якщо їх будуть цікавити подальші дії в тій кампанії, яку вони замислили.

Хто за цим може стояти?

Це робить (голова МВС Арсен – прим. ред.) Аваков та (депутат Микола – прим.ред.) Мартиненко, обидва вони стали фігурантами публікації останніми місяцями й вони об’єднали зусилля і зокрема працюють щодо мене зараз. А технічну функцію виконує МВС.

І які в них можуть бути спільні інтереси?

По-перше, вони члени однієї фракції, однієї партії “Народний фронт”. Вони роблять спроби нівелювати мої викриття щодо кримінальної справи по Мартиненка у Швейцарії. Щодо його зловживання в урановій та титановій галузях. І щодо переказу їхнім однопартійцем, народним депутатом Ігорем Котвіцьким 40 мільйонів доларів на Панаму.

Чи є плани все ж звернутися до правоохоронних органів, зареєструвати заяву?

Такі плани є. І збирається звернутися до правоохоронних органів також (депутат Світлана – прим.ред.) Заліщук.

Ви заявляєте, що Вас прослуховують…

Тут злочин скоєно службовими й посадовими особами МВС, які вставили мій номер в запит на прослуховування, знаючи що це я, а представляючи мене в цьому запиті іншою особою, людиною, яка підозрюється в кримінальних правопорушеннях. За КПК, вони не мають права прослуховувати народного депутата до того моменту, поки парламент не складе недоторканість, не зніме з цього депутата, не позбавить його – це пряме порушення КПК і кримінальний злочин.

Ви написали, що поінформували про свої підозри послів США, ЄС та окремих європейських країн. Якою була їхня реакція?

Вони були вражені. І один з дипломатів навіть сказав, що у нього самого є підозри, що він перебуває, скажімо так, під особливою увагою, певних спеціальних служб.

Чи збираєтеся йти із цим до Генеральної прокуратури?

Я до прокуратури, звичайно, зроблю звернення після повернення з відрядження до Осло. Що стосується довіри, її немає, як до (генпрокурора України Віктора – прим. Ред) Шокіна, так і до Авакова. Але формально всі вимоги жанру, так би мовити, я виконаю. Звернення будуть надіслані. Крім того, розслідуванням цієї справи обіцяла займатися Національна поліція, яку нещодавно очолила Хатія, і таким чином, довіра до неї звичайно є. Але що стосується ефективності, скажімо так, звернення, я все одно не вірю. Утім, щоб не було обвинувачень, що ці кроки не зроблено. Я звичайно зроблю ці кроки. Я звернуся.

- І вірите, що у разі підтвердження фактів, хтось понесе відповідальність?

Я думаю, що замовникам цієї кампанії відповідальність загрожує не лише за цими злочинами, але й за іншими. Те, що у Швейцарії справа щодо Мартиненка, також афери, пов’язані з державними підприємствами й спеціальні транзакції з виведення грошей з України до Панами. Тому це буде, я думаю, головний епізод. А чи стане прослуховування підставою для покарання, я не знаю. Тому що у нас, у принципі, покарання за незаконне прослуховування досі у жодної людини не було.

Чи не нагадує вся ця ситуація 2005 рік? Буквально недавно Ви в ефірі назвали прем’єра Яценюка “символом корупції”. Але все одно Ви є членом пропрезидентської фракції і фактичним партнером соратників Яценюка по коаліції…

Це наслідки того, що в нас діє виборчий закон, який передбачає обов’язковість входження депутатів до фракції за списками якої вони обрані, а також наслідком того, що я був обраний за списками цієї фракції. Це питання про те, “чи сходить сонце на сході”. Так, сонце сходить на сході. Чи я є членом фракції БПП? Так є, тому що я обраний за її списками та відповідно діє імперативний мандат. Але коли мене приймали, мені умови не ставили, мене брали таким, який я є. І, власне, таким я залишаюсь. І в президента претензій немає жодних, він не дзвонив мені жодного разу, не спілкувалися з вересня місяця. З тих часів було багато публікацій, підписів за відставку Шокіна. Значить, президент вважає мою діяльність такою, яка відповідає національним інтересам, якщо він не вживає жодних заходів упливу, за що я йому вдячний.

- А як Ви оцінюєте діяльність самого президента?

Я вважаю, що його дії щодо Шокіна, шкодять не лише йому особисто, але й державі. Тобто дискредитація відбувається не лише Шокіна, його діями, а також самого Порошенка, який його призначив, коаліції, яка за нього голосувала, зрештою всією нової влади й навіть Майдан під ударом. Тому що Шокін є генпрокурором у “постмайданній” державі, і навіщо треба такий Майдан, якщо Шокін потім стає генпрокурором.

- Тобто коаліція знову в глухому куті, знову взаємні обвинувачення вчорашніх партнерів на Майдані?

У нас демократія. Відповідно, демократія передбачає право на вільне вираження думок. Я не збирався покривати корупціонерів. Єдиний легітимний спосіб вирішити це питання – прибрати цих корупціонерів, порушити щодо них кримінальну справу. А не змушувати мене мовчати, питання саме в собі містить логічний конфлікт, що я маю тримати язик за зубами і покривати корупціонерів? Ні, не маю.

Питання в тому, чи можливо взагалі досягти успіху у реформуванні країни, коли така атмосфера серед членів коаліції?

Я думаю, що неможливо досягти успіху, коли корупціонери при владі. Прибрати корупціонерів – команда залишається здійснювати реформи на чолі з реформаторами, а не корупціонерами. Питання перевернуте з ніг на голову. Відповідно, у нас нема реформ, тому що є чвари. Я думаю, у нас нема реформ, тому що у нас корупціонери. Я думав, у цьому причина, а не навпаки. Якщо можна мислити у такому напрямку, то тоді, напевно, варто тримати язик за зубами і отримати нового Януковича, а потім дивуватися – чому ж у нас знову все так погано відбувається в країні.

І Ваші заклики чують?

Звичайно, чують. Тому що ми живемо в світі, коли ти не можеш удавати, що нічого не відбувається. І ціна за це буде заплачена. Або на виборах тими, хто покриває корупціонерів, або раніше, або це відбудеться через зовнішній тиск, або це відбудеться через вотум недовіри у самому парламенту, або через добровільну відставку цих людей, або через суспільний тиск. Взагалі, зараз не можна домогтися результату лише, просто скажімо, однією дією. Мовляв, я виступив з трибуни і все виправилось, треба щоб була комбінація зусиль, і коаліція учасників.

А конкретніше?

Це має бути суспільство, яке пікетує генпрокуратуру, вимагаючи відставки Шокіна і моє викриття в парламенті про те, що він, наприклад, на Юрія Бойка не подає подання, а тримає його у себе в сейфі, й вимоги МВФ, послів США, ЄС та Сороса про те, що генпрокурор має бути поміняний. І тому ця комбінація приведе до того, що побачите – я думаю, Шокін піде до кінця року. І тоді ви запитаєте, як таке сталося? Тому що була зроблена максимально можлива консолідація навколо цієї ідеї, максимальна велика кількість учасників. Там не було сказано так – досить одного дзвінка, який усе вирішить. Цей результат буде досягнуто, якщо цей тиск триватиме далі. Якщо зараз він триватиме, а через тиждень про нього забудуть, будь-який президент з радістю “зіскочить” з цієї перспективи відставки комфортного і лояльного генпрокурора.

Comments

comments