Ярослав Олійник

Сучасний етап людського розвитку більшість схильні називати ерою інформаційних технологій. При усій масовості дослідження різного роду впливу інформації на сучасний стан людського життя все одно присутня колосальна недооцінка їхнього реального впливу на основні маси населення. Часто зустрічаємо твердження і стикаємся з цим наочно, що за рахунок маніпуляції інформацією надзвичайно вдало можна схилити підтримку великого кола осіб задля забезпечення власних інтересів. Та при усьому цьому нам і в голову не могло прийти, що це можна застосувати для впливу на людей в такому оплоті світової демократії як США. Річ іде саме про нещодавні вибори Президента Сполучених штатів.

Особисто я до початку безпосереднього голосування за кандидатів від провідних американських партій, тобто республіканців та демократів, майже не мав ніяких сумнівів у перемозі Хілларі Клінтон, тому що перемога Трампа мені здавалась не логічною (зважаючи на одіозність персони мільярдера). Насправді ж, аналізуючи головні причини та технології, що привели його на пост 45 Президента США, починаємо бачити логіку його перемоги, і базується вона перш за все на маніпуляціях. Все вирішили колегії виборників у 7 ключових «невизначених» штатах (Флорида, Пенсильванія, Огайо, Джорджія, Північна Кароліна, Вісконсин, Айова) [5], без яких, як показувала соціологія, шансів у нього не було б. В чому ж заключається маніпулятивна складова його перемоги? Перш за все за рахунок використання досить новітньої інформаційно-накопичувальної технології, що підлягає психоаналізу її результатів, під назвою «Big Data».

Термін «Big Data» прийшов у політику зі сфери комп’ютерних технологій, де в своєму звичному розумінні це термін, що позначає технології обробки структурованих та неструктурованих даних великих об’ємів для отримання корисних та зрозумілих людині результатів [3]. «Big Data» покликана виконувати три головні операції. По-перше, обробляти більші в порівнянні зі «стандартними» сценаріями об’єми даних. По-друге, уміти працювати зі швидко отримуваними даними в дуже великих об’ємах. По-третє, працювати зі структурованими та погано структурованими даними паралельно в різних аспектах [1]. Зважаючи на те, що в сучасному світі головною зброєю політики є насамперед інформаційний вплив на людей, то очевидно, що перспективи використання такого роду технологій з часом мали з’явитися у даній сфері, хоча в даному випадку їхня поява виявилась дещо скандальною, зважаючи факт її фактичної крадіжки у розробника, польського дослідника Міхала Козінського компанією Cambridge Analytica з її директором Олександром Ніксом, з її попереднім використання при голосуванні за Brexit [2]. Дана компанія працювала і з нинішнім Президентом США Дональдом Трампом.

Маніпулятивна складова проявляється саме в роботі команд кандидатів із соціальними мережами. Хілларі Клинтон перш за все, спиралась на спадок Барака Обами, як першого «президента соцмереж». В неї були адресні листи Демократичної партії, мільйони підписників, підтримка Google і Dreamworks. Коли ж в червні 2016 року Трамп наняв Cambridge Analytica, багато хто у Вашингтоні були іронічно налаштовані. Іноземні чуваки в костюмах, які нічого в цій країні не розуміють? Серйозно? [2]. Спрацювала глибока недооцінка, яка принесла катастрофічні наслідки виборчій кампанії Клінтон. В той час як вона працювала з виборцями у досить широких категоріях (наприклад, до жінок один підхід, до чоловіків інший, різні соціальні програми для афро-американців, латиносів та ін), то технології Трампа охоплювали більш вузький спектр, практично здійснюючи індивідуальний підхід до людей з подібними психологічними архетипами.

На основі систематизації даних про осіб формувалася свого роду каузальна атрибуція, щодо кожного досліджуваного громадянина, тоді ж відповідно розроблявся підхід маніпулятивного опрацювання. Дані про осіб отримувалися з соціальних мереж, причому аналізувалося усе, пости, фотографії, цитати, вподобання, далі методом психометрії дані систематизувались відповідно психологічних подібностей і розроблялись підходи для роботи з людьми подібних психологічних характеристик використовуючи ті ж самі соцмережі [4]. Так, для прикладу, в день третіх дебатів між Трампом і Клінтон команда Трампа відправила в соцмережі (переважно у Facebook) більше 175 тисяч різноманітних варіацій повідомлень. Вони відрізнялися лиш в маленьких деталях, щоб максимально точно психологічно підлаштуватися під конкретних отримувачів інформації: заголовки та підзаголовки, фонові кольори, використання фото чи відео у пості. Філігранність виконання дозволяє повідомленням знаходити відголосок у найменших груп населення, пояснив Das Magazin сам Нікс: «Таким чином ми можемо дотягнутися до необхідних поселень, кварталів чи домів, навіть до конкретних людей» [2].

Та от виникає питання: чи є демократичним використання таких технологій у виборчій кампанії? На мою думку Ні! Адже даний приклад показує нам не волю громадян, а саме вплив на неї. Звісно більшість інформаційних технологій використовуються з метою впливу на загальну суспільну думку, але вони відрізняються від «Big Data» тим, що лише подають інформацію, яку вже виборець аналізує і в силу своєї політичної освіти або сприймає її або ні. В нашому ж випадку до мінімуму зводиться роль політичної освіти й сама суть демократії, а саме людський вибір, адже на нього впливають використовуючи складні психологічні конструкції, спрямовуючи людину у необхідному напрямку, що на мою думку до демократії немає ніякого відношення. Тут іде річ не про вплив на масову свідомість громадян, а про опрацювання фактично кожного окремого (чи необхідного) індивіда. Враховуючи приклад Трампа, можемо лиш уявити, щоб було б, якби даною технологією оперувала кожна сторона, це перетворилося б не в суспільний вибір, а в якість його опрацювання і маніпулювання ним окремим політичними силами, що зводить до мінімуму наше розуміння демократії. Особливо показовим є приклад США, де зокрема на колегію виборників даним методом легше вплинути, зважаючи на їхню кількість. Важливістю використання цієї технології для перемоги Трампа саме в Сполучених Штатах, є яскравим прикладом певної кризи демократії. Звичайно, на даному етапі ніхто ці результати критикувати не буде, але роботу для фактичної заборони таких методів у виборах, маю надію, буде в подальшому проведено задля збереження й удосконалення демократії в сучасному світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Протасов. С. Что такое Big Data? [Електронний ресурс] / Станислав Протасов. – Режим доступу : https://postnauka.ru/faq/46974
2. Расследование Das Magazin: как Big Data и пара ученых обеспечили победу Трампу и Brexit [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://theins.ru/politika/38490
3. Технология Big Data (Анализ Больших Данных) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.clouderp.ru/tags/BIG_DATA/
4. Трамп міг перемогти завдяки Big Data і новому методу аналізу виборців – Das Magazin [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dt.ua/WORLD/tramp-mig-peremogti-zavdyaki-big-data-i-novomu-metodu-analizu-viborciv-das-magazin-226795_.html
5. Як голосували США – мапи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/11/161108_usa_election_results_maps_vs

Comments

comments