Олександр Мойсеєнко

Українцям слід звикати, що ставки за депозитами у гривні в надійних банках ледь покриватимуть інфляцію і девальвацію. Принаймні за цієї влади гривня залишатиметься поганим інструментом накопичення грошей.

У вівторок Національний банк України представив огляд банківського сектору. У ньому йдеться про підсумки роботи банківської системи у 2016 році.

Минулий рік запам’ятається банкірам надовго, оскільки зміна рельєфу банківської системи була настільки сильною, що події 2016 року ще довго впливатимуть на стан справ у найбільш розвинутій фінансовій галузі країни.

Більше того, значні зміни пересічні громадяни відчують вже у 2017 році. ЕП виділяє головні явища і тренди в банківській системі 2016 року.

Рекордні збитки

“У 2016 році зафіксовано історично високий збиток сектору — 159 млрд грн, що зумовлено резервуванням кредитного портфеля Приватбанку. Для решти банків відрахування в резерви значно знизилися, а сукупні збитки зменшилися до 23 млрд грн порівняно з 66 млрд грн у 2015 році”, — йдеться в огляді регулятора.
Цей збиток насправді відображає не стільки справжній фінансовий результат 2016 року, скільки збиткову діяльність банків за попередні роки.

Прибутковими банки були лише на папері, ігноруючи дотримання нормативів та чесне відображення якості кредитного портфеля. Якщо вірити регулятору, то в 2017 році система нарешті має шанси продемонструвати справжні прибутки.

У той же час не виключено, що формування резервів Приватбанку відбувалося не зовсім прозоро. Є підстави вважати, що ця фінансова установа зможе розформовувати частину сформованих резервів і бути найбільш прибутковою, проте не завдяки успішній діяльності, а завдяки розформуванню резервів.

Ринок для великих

У 2016 році тривала концентрація сектору. “На початок 2017 року 20 найбільших банків формують 89,4% активів системи (рік тому — 86,4%)”, — зазначає регулятор. У 2017 році цей тренд триватиме. Такі тенденції спостерігаються насамперед через зникнення з ринку малих і середніх установ.

Інший цікавий тренд — у системі майже не залишилося впливових гравців з приватним українським капіталом. У найбільшій двадцятці банків з приватним українським капіталом є лише два банки — ПУМБ та “Південний”. Крім державних, суттєві частки ринку мають лише іноземні банки, включаючи російські.

Нова-стара монополія

Вирішуючи старі проблеми, НБУ отримав нові.
“Після переходу Приватбанку у державну власність частка державних банків у чистих активах зросла до 51,3% (з 28,1% на початку 2016 року), за депозитами населення — майже утричі до 59,5%”, — зазначив регулятор.

Для регулятора проблема може бути в тому, що тепер не він буде вказувати банкам, що робити, а Мінфін, сконцентрувавши 60% системи у своєму підпорядкуванні, може вказувати регулятору, як йому регулювати ринок.

Більше того, оскільки держава — поганий власник, зростання частки державних банків може призвести до нових витрат на докапіталізацію коштом платників податків. Корпоратизація державних банків відбувається переважно на словах, тож у середньостроковій перспективі вони залишаються політично вразливими.

Кінець епохи високих ставок

“Відсоток за 12-місячними депозитами фізосіб за рік знизився на 3,8 в. п. до 17,5% річних у гривні та на 2,2 в. п. до 5,7% річних у доларах”, — констатував регулятор.

Основними причинами зниження ставок НБУ називає зменшення ключової ставки з 22% до 14% та поліпшення ліквідності банків завдяки приросту депозитів фізичних осіб. Ще одна причина — зникнення з ринку “банків-пилососів”, які приймали депозити за завищеними ставками, не маючи намірів їх повертати.

Враховуючи концентрацію системи, де панують державні та іноземні банки, надійні установи навряд чи пропонуватимуть депозити суттєво вищі, ніж вартість депозитних сертифікатів НБУ, ціна яких залежить від ключової ставки регулятора.

Простими словами, українцям слід звикати, що ставки за депозитами у гривні в надійних банках ледь покриватимуть інфляцію і девальвацію. Принаймні за цієї влади гривня залишатиметься поганим інструментом накопичення грошей.

Дедоларизація банківської системи

Офіційно банки “дедоларизуються”.
“Валові гривневі кредити суб’єктам господарювання зросли на 87 млрд грн (+27%), а в іноземній валюті скоротилися на 4,1 млрд дол в еквіваленті, що частково пояснюється перекредитуванням у гривні”, — зазначає регулятор.

Крім цього, за даними Нацбанку вартість депозитів у доларах та євро досягла нових історичних мінімумів, оскільки попит банків на валютне фондування залишається низьким”, — зазначив регулятор.
Так, найбільш надійні банки через ризики не готові працювати з валютою. Окремі надійні банки за доларовими депозитами дають символічні 0,01%, виконуючи лише роль “сейфа”. Проте навіть за таких умов доларизація вкладів зросла на 1,4% через ефекти послаблення гривні.

Економічна правда

Comments

comments