Бездіяльність влади призвела до того, що власники банків не відповіли за скоєні злочини. Українські інституції неякісно очистили банківську систему, через що постраждало багато благодійних фондів. Наразі десятки благодійних програм заморожені, а робота деяких фондів взагалі призупинена.

Ще на початку 2016 року голова НБУ Валерія Гонтарева запевняла, що банківська система очищена. Проте «банкопад» продовжився, збільшуючи армію жертв.

Зазнали втрат не лише фізичні особи та бізнес, а й благодійні фонди. Останні втратили не тільки власні гроші, а й пожертви донорів. Йдеться про сотні мільйонів зниклих гривень, які повинні були піти на благодійність.

Кілька місяців тому на сайті Українського форуму благодійників з’явилося повідомленняпро призупинення діяльності низки благодійних організацій через замороження банківських рахунків. Зібрані на соціальні проекти гроші благодійні організації розмістили в банках, частина з яких згодом стали неплатоспроможними.

У збанкрутілих установах благодійники втратили кошти не тільки приватних пожертвувань, а й кошти міжнародних організацій, які підтримували українську благодійність багато років і були основними донорами фондів.

Наслідки для благодійних фондів катастрофічні: вони не лише не спроможні працювати, а й не можуть відновити співпрацю з міжнародними організаціями.

Так, за угодою між урядами України та США про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 року, будь-яке неналежне використання благодійних коштів може стати приводом для розриву угоди.

Саме через «банкопад» кошти донорів часто використовувалися неналежним чином — вони були банально вкрадені банкірами та власниками банків. Зазвичай після оголошення фінансової установи неплатоспроможною коштів не вистачало навіть на виплати за депозитами громадян, не кажучи про кошти благодійних фондів.

Левова частка втрат припадає на фонд Богдана Гаврилишина та фонд «Добробут громад» — 45 млн грн та 18 млн грн відповідно. Обидва фонди тримали кошти у банку «Хрещатик», який був ліквідований 5 квітня 2016 року.

Фонд Богдана Гаврилишина за шість років роботи підтримав близько 18 проектів, які займаються освітніми та молодіжними ініціативами. Фонд відправив на навчання за кордон близько 400 студентів, у 2017 році планував відправити ще 20 груп. Утілити в життя задумане завадило падіння муніципального банку.

«З 1 квітня 2016 року банк «Хрещатик» заблокував перерахування коштів фонду, які знаходяться на його депозитних рахунках. Діяльність фонду та реалізація міжнародних молодіжних програм опинилася під загрозою. Фонд змушений розірвати угоди з посольствами та міжнародними організаціями Європейського союзу», — зазначав в одному із своїх листів до Форуму благодійників Богдан Гаврилишин.

У жовтні 2016 року Гаврилишин помер. Фонду довелося скоротити витрати на роботу частини програм. Організація підтримує свою життєдіяльність коштом спонсорів.

Фонд надсилав звернення до Адміністрації президента та Мінфіну з проханням врегулювати цю ситуацію, але безрезультатно. Обидва відомства відповіли, що це питання належить до компетенції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З аналогічною ситуацією зіткнулася міжнародна благодійна організація «Добробут громад», що займається сільськогосподарськими та екологічними проектами.

За час існування вона підтримала близько 80 аграрних обслуговуючих кооперативів, допомогла 23 тис родин, відкрила 64 сімейні ферми, підтримала впровадження національних та регіональних програм соціально-економічного розвитку.

Фонд також свого часу вклав гроші у банк «Хрещатик». «Ми витратили чимало сил на звернення до різних гілок влади, але відповіді були стандартні: вирішуйте питання в судовому порядку», — каже голова фонду «Добробут громад» Віктор Терес.

Банкрутство «Хрещатика» має певні особливості. Після перевірки банку в кінці 2015 року НБУ не відреагував на «дірку» в капіталі установи розміром 4,8 млн грн.

Завдяки цьому в акціонерів банку, серед яких були КМДА, компанія «Київська інвестиційна група», яку пов’язують з бізнесменом Василем Хмельницьким, та екс-керівник «Запоріжсталі» Микола Солдатенко, з’явилося достатньо часу для поступового виведення коштів з банку до його ліквідації.

КМДА у змові з акціонерами встигла подбати про свої статки, не дуже переймаючись долею благодійних фондів, кошти яких також знаходилися у вмираючій установі.

У таку ж пастку потрапила низка інших благодійних організацій. Наприклад, Всеукраїнський благодійний фонд «Хесед ар’є» та благодійний фонд «Щедрість» з Хмельницького «поховали» свої кошти в Імексбанку.

Фонди не лише втратили значні суми пожертв — їм довелося розривати контракти з міжнародними донорами та фондами.

ГО «Асоціація «Ренесанс Одеси» тримала 105 239 грн у відділенні «Юніон стандарт банку». Кошти були перераховані Фондом сприяння демократії посольства США в Україні і німецьким федеральним фондом «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» на проекти із соціально-психологічної підтримки жертв нацистських переслідувань та на заходи з підвищення активності громадськості у боротьбі з корупцією.

Український жіночий фонд тримав кошти в Енергобанку, був їх клієнтом майже 15 років. Зараз фонд теж намагається повернути кошти у судовому порядку. Суд першої інстанції програно, представники фонду чекають на рішення другого суду. Вони отримували гроші від USAID, «ООН-жінки», Sigrid Rausing Trust, AOKF Foundation.

Через негаразди з банками благодійні фонди втрачають довіру зарубіжних партнерів і населення, адже не можуть у повному обсязі виконати заплановані програми.

Хто відповідальний і що з цим робити

Представники Українського форуму благодійників розробили проект закону, який передбачає надання права благодійним організаціям перевести свої кошти в інший банк упродовж місяця після того, як їх банк оголошено неплатоспроможним.

Також документ пропонує включити вимоги благодійних організацій у другу чергу задоволення вимог кредиторів банку замість нинішньої сьомої. Проте коли в банк вводиться тимчасова адміністрація, коштів для виплат у банку вже нема. Отже, цей законопроект, навіть якщо він буде ухвалений, навряд чи вирішить проблему.

«Міжнародні фінансові організації категорично проти цього законопроекту, Кабмін та Фонд гарантування вкладів — теж. Мотивують це тим, що система повинна бути однакова для всіх, і винятків бути не може», — сказав помічник голови комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Артем Петренко.

Загалом, починаючи з четвертої черги кредиторів, у вкладників нема жодних шансів отримати кошти від реалізації активів банків-банкрутів. Відповідно, чи не єдиним способом повернення фондам їх коштів може бути стягнення втрачених сум з власників неплатоспроможних банків.

Однак надія на правоохоронців слабка. Фонд гарантування вкладів подав їм 3 200 заяв про злочини на 256 млрд грн, та жодна з них не була результативною. Як пише сам фонд у листі до президента, ефективність таких звернень украй низька.

Бездіяльність органів влади призвела до того, що власники банків не відповіли за скоєні злочини. Наразі десятки благодійних програм заморожені, а робота деяких фондів взагалі призупинена.

Фонд Богдана Гаврилишина

Comments

comments