Олег Базалук — двуликий Янус відповідаєОлег Базалук — двуликий Янус відповідає

На одному з сайтів з’явився пасквіль «Олег Базалук — двуликий Янус української освіти» (http://politicum.info/bez-kommentariev/570-oleg-bazaluk-dvulikiy-yanus-ukrainskogo-obrazovaniya.html).

Автор пасквілю «Орест Безсмертний» — це бот. В усякому разі людину з таким прізвищем або псевдонімом в інтернеті я не знайшов. Тому звертаюся більше до тих, хто поширює статтю, постить її, хто повірив в те що в ній написано.

Бот «Орест Безсмертний» закінчує пасквіль двома фразами: «Як ви вважаєте, чи може така людина навчати українських дітей? І чи місце їй в Україні? Моя думка — Чемодан, Вокзал, Расея! А що думаєте Ви?». Наскільки я розумію, в цьому і полягає мета написаного — наклеїти на мене ярлик «сепаратиста», «зрадника».

Як правило на замовні пасквілі не відповідають, але судячи по розсилці він потрапив людям, яких я поважаю і чию думку ціную. Наведу деяку факти дійсності.
Почну з особистого, а потім повернемося до пасквіля.

1. По батьківській лінії я повністю українець, по материнській: бабуся — німка, а дідусь — українець. Я про це дізнався нещодавно, тому що за свою національність під час війни бабусю з Херсона вислали в Сибір (в табір під Томськом), де і народилася мама. Дідуся відправили до штрафбату за дружину німкеню, де він і «змивав ганьбу» пораненнями. У Сибіру з чотирма дітьми і своєю хворою матір’ю (яка в таборі і померла) бабуся пережила такий страх, що навіть боялася спілкуватися з дітьми свого рідного брата — Гейнами. Вона хотіла, щоб більше ніхто з нас не постраждав за її родинні коріння.

2. Як пише Бот «Орест Безсмертний», у мене дійсно в Москві народилася старша донька. Я був офіцером і служив там. Але, незважаючи на перспективи служби, отримання квартири та інші пільги, я повернувся на Батьківщину в Україну. Хто служив в стройових частинах в цей період, той знає, чого варто було звільнитися на початку 1992 року. Але я настільки хотів повернутися в Україну, що два місяці пролежав у будинку для душевно хворих, щоб показати свою непридатність до військової служби.

3. Повертаючись до статті зазначу: ця цитата, яку навів бот «Орест Безсмертний»: «В Москве родилась моя старшая дочь. И если бы не распад Советского Союза и открывшаяся возможность вернуться на Украину, я бы так и остался в России, как остались мои сослуживцы и десятки тысяч украинцев» висмикнута з цього репортажу: (http://samlib.ru/b/bazaluk_o_a/bazaluk-9.shtml), який був написаний 22.00. 20 лютого 2014 року, після повернення з Майдану. Тут варто зробити застереження, і я вже робив (наприклад, в книзі Теорія війни і миру (http://www.bazaluk.com/journals/journal/45.html)), що я не просто вів прямі репортажі з Майдану в його криваві дні, а ці репортажі були розраховані на прорив інформаційної блокади, в надії «на порозуміння братнього народу». Кожен з репортажів має свою дату і час написання, а також сотні коментарів (Вони не писалися «заднім числом»). Наприклад, такий майданчик на свій страх і ризик був наданий у той час порталом Самиздат (http://samlib.ru/b/bazaluk_o_a/). Багато сайтів репортажі блокували. Згоден, деякі рядки можуть викликатИ подив з точки зору сьогоднішніх антиросійських настроїв в Україні. Але, повторюю, це писалося на початку 2014 року і для російської аудиторії. Нарешті, варто почитати їх цілком. Я після них став не в’їзним до Росії.

4. І далі, щоб не втомлювати, коротко:
— Як журналіст я їздив в АТО і написав цикл статей (звільнення Дзержинська, бої під Горлівкою). Всі вони є тут: http://www.ukrpolitic.com/
— Досить почитати мої книги «Корупція в Україні» і «Теорія війни і миру». Перша вийшла на трьох мовах (наприклад http://www.cambridgescholars.com/corruption-in-ukraine), друга вийде також на трьох. Це мій внесок в майбутнє України.
— Моя старша донька (яка народилася в Москві) повернулася з Польщі, залишила бізнес і записалася добровольцем в Збройні сили України. (можна і про те, як у мене проживали біженці, і про волонтерство тощо, але це вже занадто)

На завершення, повертаючись до дволикого Януса відповім − я дійсно вчу студентів жити за європейськими мірками, готуватися до конкуренції, пишатися своїм «Я». Я вчу тому, що бачив у багатьох європейських університетах. Я не був в Росії з 2013 року (це легко перевіряється).
Я прагну жити в чесній конкуренції, а не сидіти виправдовуватися перед ботом і тими людьми, які, можливо, йому повірили. Всю інформацію, на якій бот зробив свої висновки про мене, він взяв з однієї статті, написаної в 2012 році і з короткого журнального репортажу, написаного у лютому 2014 року. На цьому і побудовані всі «Звинувачення», хоча навіть ці роботи в цілому, написані з іншою метою і про інше.

Я сподіваюся, що наукове співтовариство, якому зробили розсилку, врахує, що у мене більше 170 наукових статей і понад 300 журнальних публікацій (журналістикою я почав займатися саме після Майдану). Тому, щоб навісити на мене ярлик «зрадника», принаймні, потрібен інший рівень аргументації.

Я вважаю, що я з чистою совістю можу викладати студентам. І багато, що дати їм. І моя нова книга: «Теорія освіти: від планетарного до космічного світосприйняття» буде вагомим внеском, зокрема і в українську систему освіти. А у нас є чим пишатися.

З повагою, Олег Базалук
На одному з сайтів з’явився пасквіль «Олег Базалук — двуликий Янус української освіти» (http://politicum.info/bez-kommentariev/570-oleg-bazaluk-dvulikiy-yanus-ukrainskogo-obrazovaniya.html).

Автор пасквілю «Орест Безсмертний» — це бот. В усякому разі людину з таким прізвищем або псевдонімом в інтернеті я не знайшов. Тому звертаюся більше до тих, хто поширює статтю, постить її, хто повірив в те що в ній написано.

Бот «Орест Безсмертний» закінчує пасквіль двома фразами: «Як ви вважаєте, чи може така людина навчати українських дітей? І чи місце їй в Україні? Моя думка — Чемодан, Вокзал, Расея! А що думаєте Ви?». Наскільки я розумію, в цьому і полягає мета написаного — наклеїти на мене ярлик «сепаратиста», «зрадника».

Як правило на замовні пасквілі не відповідають, але судячи по розсилці він потрапив людям, яких я поважаю і чию думку ціную. Наведу деяку факти дійсності.
Почну з особистого, а потім повернемося до пасквіля.

1. По батьківській лінії я повністю українець, по материнській: бабуся — німка, а дідусь — українець. Я про це дізнався нещодавно, тому що за свою національність під час війни бабусю з Херсона вислали в Сибір (в табір під Томськом), де і народилася мама. Дідуся відправили до штрафбату за дружину німкеню, де він і «змивав ганьбу» пораненнями. У Сибіру з чотирма дітьми і своєю хворою матір’ю (яка в таборі і померла) бабуся пережила такий страх, що навіть боялася спілкуватися з дітьми свого рідного брата — Гейнами. Вона хотіла, щоб більше ніхто з нас не постраждав за її родинні коріння.

2. Як пише Бот «Орест Безсмертний», у мене дійсно в Москві народилася старша донька. Я був офіцером і служив там. Але, незважаючи на перспективи служби, отримання квартири та інші пільги, я повернувся на Батьківщину в Україну. Хто служив в стройових частинах в цей період, той знає, чого варто було звільнитися на початку 1992 року. Але я настільки хотів повернутися в Україну, що два місяці пролежав у будинку для душевно хворих, щоб показати свою непридатність до військової служби.

3. Повертаючись до статті зазначу: ця цитата, яку навів бот «Орест Безсмертний»: «В Москве родилась моя старшая дочь. И если бы не распад Советского Союза и открывшаяся возможность вернуться на Украину, я бы так и остался в России, как остались мои сослуживцы и десятки тысяч украинцев» висмикнута з цього репортажу: (http://samlib.ru/b/bazaluk_o_a/bazaluk-9.shtml), який був написаний 22.00. 20 лютого 2014 року, після повернення з Майдану. Тут варто зробити застереження, і я вже робив (наприклад, в книзі Теорія війни і миру (http://www.bazaluk.com/journals/journal/45.html)), що я не просто вів прямі репортажі з Майдану в його криваві дні, а ці репортажі були розраховані на прорив інформаційної блокади, в надії «на порозуміння братнього народу». Кожен з репортажів має свою дату і час написання, а також сотні коментарів (Вони не писалися «заднім числом»). Наприклад, такий майданчик на свій страх і ризик був наданий у той час порталом Самиздат (http://samlib.ru/b/bazaluk_o_a/). Багато сайтів репортажі блокували. Згоден, деякі рядки можуть викликатИ подив з точки зору сьогоднішніх антиросійських настроїв в Україні. Але, повторюю, це писалося на початку 2014 року і для російської аудиторії. Нарешті, варто почитати їх цілком. Я після них став не в’їзним до Росії.

4. І далі, щоб не втомлювати, коротко:
— Як журналіст я їздив в АТО і написав цикл статей (звільнення Дзержинська, бої під Горлівкою). Всі вони є тут: http://www.ukrpolitic.com/
— Досить почитати мої книги «Корупція в Україні» і «Теорія війни і миру». Перша вийшла на трьох мовах (наприклад http://www.cambridgescholars.com/corruption-in-ukraine), друга вийде також на трьох. Це мій внесок в майбутнє України.
— Моя старша донька (яка народилася в Москві) повернулася з Польщі, залишила бізнес і записалася добровольцем в Збройні сили України. (можна і про те, як у мене проживали біженці, і про волонтерство тощо, але це вже занадто)

На завершення, повертаючись до дволикого Януса відповім − я дійсно вчу студентів жити за європейськими мірками, готуватися до конкуренції, пишатися своїм «Я». Я вчу тому, що бачив у багатьох європейських університетах. Я не був в Росії з 2013 року (це легко перевіряється).
Я прагну жити в чесній конкуренції, а не сидіти виправдовуватися перед ботом і тими людьми, які, можливо, йому повірили. Всю інформацію, на якій бот зробив свої висновки про мене, він взяв з однієї статті, написаної в 2012 році і з короткого журнального репортажу, написаного у лютому 2014 року. На цьому і побудовані всі «Звинувачення», хоча навіть ці роботи в цілому, написані з іншою метою і про інше.

Я сподіваюся, що наукове співтовариство, якому зробили розсилку, врахує, що у мене більше 170 наукових статей і понад 300 журнальних публікацій (журналістикою я почав займатися саме після Майдану). Тому, щоб навісити на мене ярлик «зрадника», принаймні, потрібен інший рівень аргументації.

Я вважаю, що я з чистою совістю можу викладати студентам. І багато, що дати їм. І моя нова книга: «Теорія освіти: від планетарного до космічного світосприйняття» буде вагомим внеском, зокрема і в українську систему освіти. А у нас є чим пишатися.

З повагою, Олег Базалук

Автор

Олег Базалук

Oleg Bazaluk (February 5, 1968, Lozova, Kharkiv Region, Ukraine) is a Doctor of Philosophical Sciences, Professor, philosopher, political analyst and write. His research interests include interdisciplinary studies in the fields of neurobiology, cognitive psychology, neurophilosophy, and cosmology.