Майбутнє УкраїниМайбутнє України

Андрій Мацьовка

Питання майбутнього України завжди турбують, а інколи лякають, громадян нашої держави. Але ці проблеми постійно необхідно обговорювати, тому, що нашому населенню постійно не вистачає впевненості у завтрашньому дні. Ця невпевненість породжується невизначеністю статусу держави, політична еліта перебуває у стані постійної невизначеності яким же чином потрібно будувати майбутню Українську державу.

Проблемою України в усі історичні періоди був вплив сусідніх держав на її політику, адже ми знаходимося на геополітичному розломі між двома цивілізаціями західною та східною, і ці дві цивілізації постійно нав’язують нам певні стандарти розвитку. Внаслідок такого впливу втрачаються перспективи до власного самовизначення шляху розвитку держави.

На мою думку майбутнє України повинно бути визначене самими громадянами, в країні без сильного громадянського суспільства не може бути гарного майбутнього. Тільки громадяни мають визначати своїми активними діями куди слід рухатися державі, вони повинні бути засобом впливу на політичну еліту в країні якій вони делегують виключне право представляти інтереси держави на світовому рівні.

На жаль сьогоднішні реалії не обіцяють великих перспектив для нашої держави, відбувається застій у розвитку суспільства викликаний розчаруваннями після Революції Гідності. Для того щоб нам отримати гарантії для світлого майбутнього нашої держави необхідно щоб населення, кожен громадянин зрозумів свою важливість для держави, а політичні еліти діяли не лише в своїх інтересах а й у інтересах населення.

У майбутньому саме народ повинен стати основною рушійною силою, яка повинна дати поштовх до становлення сильної Української держави.

В Україні майбутнього нам необхідно ніколи не озиратися на свою трагічну історичну спадщину, а спиратися лише на позитивні моменти які були у нашій історії, тому, що історичні трагедії завжди згубно діють на самовизначення будь-якої нації.

Переосмислення у майбутньому людських цінностей стане двигуном прогресу українського народу, а українська цивілізаційна модель повинна стати новою провідною цивілізацією в світі, яка буде диктувати свої принципи та нав’язувати свої цінності іншим країнам.

У майбутньому Україна стане новим економічним лідером у світі. Для здійснення таких грандіозних планів нам не потрібно в першу чергу кидати всі ресурси на модернізацію провідних галузей економіки які зараз є в державі. Навпаки двигуном економічного розвитку у світі майбутнього повинні стати наукові дослідження та наукові відкриття які будуть направлені на розробку та впровадження у промисловість набагато якісніших та ефективніших засобів виробництва.

Необхідно вкладати кошти в освіту та науку, як це роблять провідні країни світу, в кінцевому результаті відбувається прорив у розробках різних засобів виробництва або галузі медицини тощо. Потрібно показати всьому світу які насправді в нашої держави існують багатства не лише природні а людські, наукові, інтелектуальні чи духовні.

Без сильної економіки неможливо побудувати сильної держави. Важливим фактором у майбутньому має стати якісно нове переосмислення економічних процесів у державі. Нам потрібно зробити так щоб держава виходячи на світовий ринок реалізовувала не сировину а готовий продукт. Для цього потрібно зробити декілька кроків: побудувати регіональні промислові підприємства середнього та малого масштабів для їх ефективної роботи це призведе до збільшення робочих місць; для побудови цих підприємств необхідні будуть будівельні матеріали, тобто відбудеться стимулювання розвитку іншої галузі економіки яка відповідає за виробництво засобів виробництва, така практика називається взаємо стимулювання галузей економіки.

В майбутньому шляхом наукових досліджень необхідно показати що сільськогосподарська галузь в Україні не є дотаційною та екстенсивною за своїм характером. Шляхом досліджень необхідно вивести цю галузь у нову якісну площину, іншими словами зробити цю галузь інтенсивною(ефективною), що в свою чергу призведе до розширення економічних зв’язків України з іншими державами світу, які захочуть використати досвід нашої держави. [2]

Також у майбутньому не потрібно модернізувати неефективні зараз галузі економі, набагато простіше, вигідніше та ефективніше замінити їх новими інноваційними технологіями які стануть можливими завдяки достатньому фінансовому забезпеченню науково-дослідної галузі, яка займатиметься питаннями розробки та впровадження цих технологій в економіку.

Основою економіки будь-якої держави з ринковою економікою е малий та середній бізнес. В майбутньому нам необхідно розвивати саме малий та середній бізнес, адже великі енерго- та ресурснозатратні підприємства неефективні, а малі регіональні будуть набагато якісні та кількісно більшими а таким чином зможуть давати більше податків, продукції та вивести конкуренцію на новий якісний а не кількісний рівень.

Економіка країни не може розвиватися в країні де йде війна, цей стереотип потрібно забути назавжди. Так безперечно зараз в Україні йде неоголошена війна з Росією, в той же час ми модернізуємо оборонну промисловість, яка для економіки України завжди було однією з найбільших статей доходу до бюджету.

Саме ця модернізація та оптимізація виробництва у майбутньому повинна стати рушійною силою розвитку України, адже історичний досвід показує що в усі часи відбуваються різні військові конфлікти, ми можемо легально та офіційно укладати контракти на постачання зброї різним світовим державам, адже навіть зараз велика кількість арабських та азійських держав виявляють бажання мати у своїй держави зброю яку виробляє наша держава.[1]

Інтелект завжди був рушійною силою прогресу, в майбутньому українці мають стати інтелектуальною нацією, яка стане рушійною силою загальносвітового процесу. Для цього необхідно накопичити інтелектуальні, матеріальні та людські ресурси. Проблемою є страх влади перед інтелектуальною частиною населення, адже такі люди в майбутньому стануть кращими представниками суспільства і потіснять політичну еліту з правлячих позицій. Тому в майбутньому країною повинні керувати інтелектуали а не просто політики чи публічні люди.

Нашій державі в майбутньому потрібно переосмислити принципи державного управління, перейти у нову якісну площину, створити складнішу систему побудови держави, адже простими речами не досягнеш світлого майбутнього.

У висновку можна сказати що у нашої держави є всі шанси та перспективи для світлого майбутнього. Але це буде досить довгий та непростий шлях для того щоб досягти таких результатів. Ми повинні намагатися будувати державу майбутнього лише спільними зусиллями всіх громадян, лише коли у нас сформується сильна громада і люди будуть відчувати відповідальність один за одного, тільки тоді наша держава стане сильною. Безперечно всі хочуть жити за найкращими соціальними стандартами, отримувати хорошу заробітну плату, мати велику кількість можливостей до самореалізації, велику кількість шкіл, дитячих садків та інших благ, все це повинно бути в Україні майбутнього, адже цього прагнуть не політики а сам український народ.

Список використаних джерел:
1. Кулицький С. Про перспективи розвитку української економіки [Електронний ресурс] / Сергій Кулицький – Режим доступу до ресурсу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1859:perspektivi-ekonomiki-ukrajini-u-2016-r&catid=8&Itemid=350

2.Українська модель аграрного розвитку та її соціоекономічна переорієнтація: Наукова доповідь / За ред.
В. Геєця, О. Борордіної, І. Прокопи / НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 56 с.

Український ПолітикАндрій Мацьовка

Питання майбутнього України завжди турбують, а інколи лякають, громадян нашої держави. Але ці проблеми постійно необхідно обговорювати, тому, що нашому населенню постійно не вистачає впевненості у завтрашньому дні. Ця невпевненість породжується невизначеністю статусу держави, політична еліта перебуває у стані постійної невизначеності яким же чином потрібно будувати майбутню Українську державу.

Проблемою України в усі історичні періоди був вплив сусідніх держав на її політику, адже ми знаходимося на геополітичному розломі між двома цивілізаціями західною та східною, і ці дві цивілізації постійно нав’язують нам певні стандарти розвитку. Внаслідок такого впливу втрачаються перспективи до власного самовизначення шляху розвитку держави.

На мою думку майбутнє України повинно бути визначене самими громадянами, в країні без сильного громадянського суспільства не може бути гарного майбутнього. Тільки громадяни мають визначати своїми активними діями куди слід рухатися державі, вони повинні бути засобом впливу на політичну еліту в країні якій вони делегують виключне право представляти інтереси держави на світовому рівні.

На жаль сьогоднішні реалії не обіцяють великих перспектив для нашої держави, відбувається застій у розвитку суспільства викликаний розчаруваннями після Революції Гідності. Для того щоб нам отримати гарантії для світлого майбутнього нашої держави необхідно щоб населення, кожен громадянин зрозумів свою важливість для держави, а політичні еліти діяли не лише в своїх інтересах а й у інтересах населення.

У майбутньому саме народ повинен стати основною рушійною силою, яка повинна дати поштовх до становлення сильної Української держави.

В Україні майбутнього нам необхідно ніколи не озиратися на свою трагічну історичну спадщину, а спиратися лише на позитивні моменти які були у нашій історії, тому, що історичні трагедії завжди згубно діють на самовизначення будь-якої нації.

Переосмислення у майбутньому людських цінностей стане двигуном прогресу українського народу, а українська цивілізаційна модель повинна стати новою провідною цивілізацією в світі, яка буде диктувати свої принципи та нав’язувати свої цінності іншим країнам.

У майбутньому Україна стане новим економічним лідером у світі. Для здійснення таких грандіозних планів нам не потрібно в першу чергу кидати всі ресурси на модернізацію провідних галузей економіки які зараз є в державі. Навпаки двигуном економічного розвитку у світі майбутнього повинні стати наукові дослідження та наукові відкриття які будуть направлені на розробку та впровадження у промисловість набагато якісніших та ефективніших засобів виробництва.

Необхідно вкладати кошти в освіту та науку, як це роблять провідні країни світу, в кінцевому результаті відбувається прорив у розробках різних засобів виробництва або галузі медицини тощо. Потрібно показати всьому світу які насправді в нашої держави існують багатства не лише природні а людські, наукові, інтелектуальні чи духовні.

Без сильної економіки неможливо побудувати сильної держави. Важливим фактором у майбутньому має стати якісно нове переосмислення економічних процесів у державі. Нам потрібно зробити так щоб держава виходячи на світовий ринок реалізовувала не сировину а готовий продукт. Для цього потрібно зробити декілька кроків: побудувати регіональні промислові підприємства середнього та малого масштабів для їх ефективної роботи це призведе до збільшення робочих місць; для побудови цих підприємств необхідні будуть будівельні матеріали, тобто відбудеться стимулювання розвитку іншої галузі економіки яка відповідає за виробництво засобів виробництва, така практика називається взаємо стимулювання галузей економіки.

В майбутньому шляхом наукових досліджень необхідно показати що сільськогосподарська галузь в Україні не є дотаційною та екстенсивною за своїм характером. Шляхом досліджень необхідно вивести цю галузь у нову якісну площину, іншими словами зробити цю галузь інтенсивною(ефективною), що в свою чергу призведе до розширення економічних зв’язків України з іншими державами світу, які захочуть використати досвід нашої держави. [2]

Також у майбутньому не потрібно модернізувати неефективні зараз галузі економі, набагато простіше, вигідніше та ефективніше замінити їх новими інноваційними технологіями які стануть можливими завдяки достатньому фінансовому забезпеченню науково-дослідної галузі, яка займатиметься питаннями розробки та впровадження цих технологій в економіку.

Основою економіки будь-якої держави з ринковою економікою е малий та середній бізнес. В майбутньому нам необхідно розвивати саме малий та середній бізнес, адже великі енерго- та ресурснозатратні підприємства неефективні, а малі регіональні будуть набагато якісні та кількісно більшими а таким чином зможуть давати більше податків, продукції та вивести конкуренцію на новий якісний а не кількісний рівень.

Економіка країни не може розвиватися в країні де йде війна, цей стереотип потрібно забути назавжди. Так безперечно зараз в Україні йде неоголошена війна з Росією, в той же час ми модернізуємо оборонну промисловість, яка для економіки України завжди було однією з найбільших статей доходу до бюджету.

Саме ця модернізація та оптимізація виробництва у майбутньому повинна стати рушійною силою розвитку України, адже історичний досвід показує що в усі часи відбуваються різні військові конфлікти, ми можемо легально та офіційно укладати контракти на постачання зброї різним світовим державам, адже навіть зараз велика кількість арабських та азійських держав виявляють бажання мати у своїй держави зброю яку виробляє наша держава.[1]

Інтелект завжди був рушійною силою прогресу, в майбутньому українці мають стати інтелектуальною нацією, яка стане рушійною силою загальносвітового процесу. Для цього необхідно накопичити інтелектуальні, матеріальні та людські ресурси. Проблемою є страх влади перед інтелектуальною частиною населення, адже такі люди в майбутньому стануть кращими представниками суспільства і потіснять політичну еліту з правлячих позицій. Тому в майбутньому країною повинні керувати інтелектуали а не просто політики чи публічні люди.

Нашій державі в майбутньому потрібно переосмислити принципи державного управління, перейти у нову якісну площину, створити складнішу систему побудови держави, адже простими речами не досягнеш світлого майбутнього.

У висновку можна сказати що у нашої держави є всі шанси та перспективи для світлого майбутнього. Але це буде досить довгий та непростий шлях для того щоб досягти таких результатів. Ми повинні намагатися будувати державу майбутнього лише спільними зусиллями всіх громадян, лише коли у нас сформується сильна громада і люди будуть відчувати відповідальність один за одного, тільки тоді наша держава стане сильною. Безперечно всі хочуть жити за найкращими соціальними стандартами, отримувати хорошу заробітну плату, мати велику кількість можливостей до самореалізації, велику кількість шкіл, дитячих садків та інших благ, все це повинно бути в Україні майбутнього, адже цього прагнуть не політики а сам український народ.

Список використаних джерел:
1. Кулицький С. Про перспективи розвитку української економіки [Електронний ресурс] / Сергій Кулицький – Режим доступу до ресурсу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1859:perspektivi-ekonomiki-ukrajini-u-2016-r&catid=8&Itemid=350

2.Українська модель аграрного розвитку та її соціоекономічна переорієнтація: Наукова доповідь / За ред.
В. Геєця, О. Борордіної, І. Прокопи / НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 56 с.

Український Політик

Автор

Олег Базалук

Oleg Bazaluk (February 5, 1968, Lozova, Kharkiv Region, Ukraine) is a Doctor of Philosophical Sciences, Professor, philosopher, political analyst and write. His research interests include interdisciplinary studies in the fields of neurobiology, cognitive psychology, neurophilosophy, and cosmology.