Як у західних ЗМІ змінювалося ставлення до України. Контент-аналіз 10 000 заголовківКак у западных СМИ менялось отношение к Украине. Контент-анализ 10 000 заголовков

Дмитро Остапчук

Як сприймають Україну в Європі та США? З новин, які описують ситуацію в нашій країні.
Поставивши перед собою завдання дослідити, що і як писали про Україну найбільш впливові й авторитетні західні ЗМІ, ми зіткнулися з важливим питанням.

Хіба більшість людей читають усі ці статті?

Швидше за все, ні, у пам’яті залишається лише невелика частина інформації – заголовки та основні ідеї. Саме ці короткі тексти і формують сприйняття України.

І якщо в одному заголовку журналіст або редактор можуть значно гіперболізувати або перекрутити суть статті, то коли йдеться про тисячі заголовків в десятках найавторитетніших західних ЗМІ, такий масив даних міг би адекватно відображати тенденції щодо конкретної теми.

Перша проблема – де знайти 10 000 заголовків статей про Україну?

Цю інформацію нам надав проект «Око», за що VoxUkraine йому дуже вдячний. «Око» за допомогою автоматизованих інструментів щодня збирає, сортує і обробляє матеріали сотень ЗМІ, в яких згадується Україна.

Такі дані є великою цінністю для науковців, журналістів і всіх, хто має відношення до інформаційної безпеки України.

Аналіз даних дозволяє визначити: в якому контексті ЗМІ говорять про Україну, як змінюється частота і тональність повідомлень, які джерела і канали поширення новин найбільш впливові та ефективні.

Скажемо прямо – неоціненний інструмент в умовах інформаційної війни, в якій опинилася Україна.

За останні 2,5 роки в базі «Око» накопичилося близько мільйона статей вісьмома мовами. Реалістично оцінюючи власні ресурси, ми обмежили вибірку даних такими параметрами:
аналізувалися дані з кінця жовтня 2014 до середини серпня 2016 року;
лише заголовки англійською мовою;
з найавторитетніших і часто цитованих західних медіа;
заголовки, що містять слово «Ukraine» або «Ukrainian».

Газ, війна, аварії, диверсії. Що ще цікавить Захід?

Перший сплеск активності за відстежуваний період припадає на газові переговори восени 2014-го («gas talks») між Україною та Росією («Ukraine-Russia Gas Talks Deadlocked in Brussels» – abcnews.go.com, «Ukraine and Russia Reach Deal on Natural Gas Supplies» – nytimes.com).

Газові дебати між сусідами цікаві західним медіа з тієї причини, що від їхнього результату залежить стабільність постачання російського газу в Європу і вони безпосередньо впливають на макроекономічні показники України: розмір українського боргу і здатність України його обслуговувати (Ukraine sees Russia gas price at $365-378, ready to pay off debts – reuters.com).

Окрім газових переговорів, західні ЗМІ приділяли підвищену увагу переговорам «нормандської четвірки» у Мінську (лютий 2015), загибелі 32 осіб на шахті ім. Засядька (початок березня 2015), внесенню змін до Конституції в частині децентралізації (кінець серпня – початок вересня 2015), «українським диверсантам» в Криму (перша половина серпня 2016).

У ці періоди кількість публікацій за день перевищувала середній показник в 16 публікацій у 3-4 рази.

Інтерес ЗМІ до важливих геополітичних подій або катастроф передбачуваний.

Однак наш аналіз дозволяє подивитися на «образ України в ЗМІ» більш детально. В якому контексті пишуть про Україну і як це роблять найбільші друковані видання, онлайн-ЗМІ та телеканали? Іншими словами, чому у світових ЗМІ «Putin» звучить частіше, ніж «Poroshenko» або «Ukraine president»?
У заголовках західних газет і новинних агенцій, що містять слова «Ukraine» або «Ukrainian», найбільше таких слів, як «fight», «kill», «conflict», «war», «attack», «Russia» і менше «cease-fire» (припинення вогню) та «peace».

Трохи рідше зустрічаються слова «separatist», «soldier», «troop» (військовий загін), «rebel» (повстанець), «Donetsk», «east». Дуже рідко згадується слово «Crimea».

У заголовках телерадіомовної компанії BBC можна частіше зустріти слово «crisis». Це пояснюється тим, що у bbc.com всі новини, що стосуються конфлікту на сході України, а також кримського питання), публікуються під рубрикою «Ukraine crisis».

Наприклад, «Ukraine crisis: Crimea in the dark in Russia power row» або «Ukraine crisis: «Russian soldier’s» lawyer found dead».

Окремо варто розглянути результати Reuters як найбільшого постачальника новин про Україну (судячи з кількості заголовків). 46% заголовків аналізованої вибірки належать reuters.com і його піддоменам (uk.reuters.com, in.reuters.com і т. д.).

Аналогічно західним газетам і мовним компаніям, Reuters активно вживає слова, що описують конфлікт на сході України.

Більше уваги приділяється питанню боргу – у 7% заголовків зустрічається слово «debt» (Reuters – постачальник ділової інформації). Також у заголовку імовірніше зустріти слово «Putin», ніж, наприклад, «Poroshenko» або «Ukraine president».

Проміжний висновок: в заголовках західних медіа слово «Ukraine» або «Ukrainian» найімовірніше зустріти поряд зі словами, що описують конфлікт на сході України («war», «conflict», «attack», etc.), ніж, наприклад, реформи чи боротьбу з корупцією.

Розмови про борги

Заголовки ділових західних ЗМІ (Bloomberg, Financial Times, Wall Street Journal) більше акцентують увагу на тому, як Україна обслуговує свої боргові зобов’язання.

Теми реструктуризації боргу та договору з МВФ присутні в 12% всіх заголовків.

У 2014 і першій половині 2015 року імовірніше було зустріти більш тривожні заголовки: «IMF warns Ukraine bailout at risk of collapse», «Ukraine bonds sink as debts spiral» (обидва – ft.com) або «Ukraine Said to Risk Losing IMF Support for Aid If War Escalates» (bloomberg.com).

У другій половині 2015 і 2016 рівень негативу і тривожності скоротився, а кількість позитивних заголовків дещо збільшилася: «Ukraine Deserves Debt Relief» (wsj.com) або «Ukraine Rating Raised to B — by S&P on Debt Exchange, Reform Plan» (bloomberg.com).

«Debt talks» і «IMF deal» частіше зустрічаються в заголовках, ніж «corruption» і «reform». Можна припустити, що корупція і реформи – це внутрішні проблеми України, які не дуже цікаві західним медіа.

З іншого боку, є гіпотеза, що Україна (держава і громадянське суспільство) робить недостатньо, щоб донести до світу інформацію про нечисленні успіхи та прогрес у реформах.

Слово «reform» вживалося тільки в 1% заголовків.

Більше того, левова частка цього одного відсотка відображає побоювання західних медіа щодо просування реформ. Наприклад, «Ukraine political crisis deepens as another reformer resigns» (ft.com) або «IMF Warns Proposed Legislation in Ukraine Threatens Reforms» (wsj.com).

Про що може сказати аналіз повних текстів статей?

Сьогодні у дослідників, журналістів, «комунікаційників» і просто зацікавлених людей є доступний набір інструментів аналізу текстових даних. Наприклад, компанія IBM Watson пропонує сервіс із лінгвістичного аналізу, який класифікує текстові дані за тональністю. Даний сервіс заснований на алгоритмах машинного навчання та дослідженнях у психолінгвістиці.

Аналіз статей (новин, заміток, колонок) про Україну дасть можливість скласти повну картину того, як наша країна сприймається закордонними ЗМІ і, відповідно, який імідж у неї формується.

Це не лише питання престижу і конкуренції за симпатії потенційних туристів та інвесторів, для України позитивний імідж – важливий елемент в інформаційній війні, яку веде Росія.

Європейська правдаДмитрий Остапчук, VoxUkraine

Как воспринимают Украину в Европе и США? Из новостей, которые описывают ситуацию в нашей стране.

Поставив перед собой задачу исследовать, что и как писали об Украине наиболее влиятельные и авторитетные западные СМИ, мы столкнулись с важным вопросом.

Разве большинство людей читают все эти статьи?

Скорее всего, нет, в памяти остается лишь небольшая часть информации — заголовки и основные идеи. Именно эти короткие тексты и формируют восприятие Украины.

И если в одном заголовке журналист или редактор могут сильно гиперболизировать или перекрутить суть статьи, то если речь идет о тысяче заглавий в десятках наиболее авторитетных западных СМИ, такой массив данных мог бы адекватно отражать тенденции по конкретной теме.

Первая проблема — где найти 10 000 заголовков статей об Украине?

Эту информацию нам предоставил проект «Око», за что VoxUkraine ему очень благодарен. «Око» с помощью автоматизированных инструментов ежедневно собирает, сортирует и обрабатывает материалы сотен СМИ, в которых упоминается Украина.

Такие данные представляют большую ценность для ученых, журналистов и всех, кто имеет отношение к информационной безопасности Украины.

Анализ данных позволяет определить: в каком контексте СМИ говорят об Украине, как меняется частота и тональность сообщений, какие источники и каналы распространение новостей наиболее влиятельны и эффективны.

Говоря прямо — неоценимый инструмент в условиях информационной войны, в которую оказалась втянута Украина.

За последние 2,5 года в базе «Око» накопилось около миллиона статей на 8 языках. Реалистично оценивая собственные ресурсы, мы ограничили выборку данных следующими параметрами:
Анализировались данные с конца октября 2014 до середины августа 2016 года.
Анализировались только заголовки на английском языке;
Из наиболее авторитетных и часто цитируемых западных медиа;
Заголовки, содержащие слово «Ukraine» или «Ukrainian».
Данные можно скачать на data.voxukraine.org.

Газ, война, аварии, диверсии. Что еще интересует Запад?

Первый всплеск активности за отслеживаемый период приходится на газовые переговоры осенью 2014-го («gas talks») между Украиной и Россией («Ukraine-Russia Gas Talks Deadlocked in Brussels» — abcnews.go.com, «Ukraine and Russia Reach Deal on Natural Gas Supplies» — nytimes.com).

Газовые дебаты между соседями интересны западным медиа по той причине, что от их результата зависит стабильность поставок российского газа в Европу и они напрямую влияют на макроэкономические показатели Украины: размер украинского долга и способность Украины его обслуживать (Ukraine sees Russia gas price at $365-378, ready to pay off debts — reuters.com).

Помимо газовых переговоров, западные СМИ уделяли повышенное внимание переговорам «нормандской четверки» в Минске (февраль 2015), гибели 32 человек на шахте им. Засядько (начало марта 2015), внесению изменений в Конституцию в части децентрализации (конец августа – начало сентября 2015), «украинским диверсантам» в Крыму (первая половина августа 2016).

В эти периоды количество публикаций за день превышало средний показатель в 16 публикаций в 3-4 раза.

Интерес СМИ к важным геополитическим событиям или катастрофам предсказуем.

Однако наш анализ позволяет посмотреть на «образ Украины в СМИ» более детально. В каком контексте пишут про Украину и как это делают крупнейшие печатные издания, онлайн-СМИ и телеканалы? Иными словами, почему в мировых СМИ «Putin» звучит чаще, чем «Poroshenko» или «Ukraine president»?

В заголовках западных газет и новостных агентств, содержащих слова «Ukraine» или «Ukrainian», больше всего таких слова, как «fight», «kill», «conflict», «war», «attack», «Russia» и меньше «cease-fire» (прекращение огня) и «peace».

Чуть реже встречаются слова «separatist», «soldier», «troop» (военный отряд), «rebel» (повстанец), «Donetsk», «east». Очень редко упоминается слово «Crimea».

В заголовках вещательной компании BBC можно чаще встретить слово «crisis». Это объясняется тем, что у bbc.com все новости, относящиеся к конфликту на востоке Украины (а также крымскому вопросу), публикуются под рубрикой «Ukraine crisis».

Например, «Ukraine crisis: Crimea in the dark in Russia power row» или «Ukraine crisis: «Russian soldier’s» lawyer found dead».

Отдельно стоит рассмотреть результаты Reuters как крупнейшего поставщика новостей об Украине (судя по количеству заголовков). 46% заголовков анализируемой выборки принадлежат reuters.com и его поддоменам (uk.reuters.com, in.reuters.com и т.д.).

Аналогично западным газетам и вещательным компаниям, Reuters активно употребляет слова, описывающие конфликт на востоке Украины.

Больше внимания уделяется вопросу долга – в 7% заголовков встречается слово «debt» (Reuters — поставщик деловой информации). Также в заголовке вероятнее встретить слово «Putin», чем, например, «Poroshenko» или «Ukraine president».

Промежуточный вывод: в заголовках западных медиа слово «Ukraine» или «Ukrainian» вероятнее встретить рядом со словами, описывающими конфликт на востоке Украины («war», «conflict», «attack», etc.), чем, например, реформы или борьбу с коррупцией.

Разговоры о долгах

Заголовки деловых западных СМИ (Bloomberg, Financial Times, Wall Street Journal) больше акцентируют внимание на том, как Украина обслуживает свои долговые обязательства.

Темы реструктуризации долга и договора с МВФ присутствуют в 12% всех заголовков.

В 2014 и первой половине 2015 года вероятнее было встретить более тревожные заголовки: «IMF warns Ukraine bailout at risk of collapse», «Ukraine bonds sink as debts spiral» (оба ft.com) или «Ukraine Said to Risk Losing IMF Support for Aid If War Escalates» (bloomberg.com).

Во второй половине 2015 и 2016 уровень негатива и тревожности сократился, а количество позитивных заголовков несколько увеличилось: «Ukraine Deserves Debt Relief» (wsj.com) или «Ukraine Rating Raised to B- by S&P on Debt Exchange, Reform Plan» (bloomberg.com).

«Debt talks» и «IMF deal» куда чаще встречаются в заголовках, чем «corruption» и «reform». Можно предположить, что коррупция и реформы – это внутренние проблемы Украины, которые не очень интересны западным медиа.

С другой стороны, есть гипотеза, что Украина (государство и гражданское общество) делает недостаточно, чтобы донести до мира информацию о немногочисленных успехах и прогрессе в реформах.

Слово «reform» употреблялось только в 1% заголовков.

Более того, львиная доля этого одного процента отражает опасения западных медиа относительно продвижения реформ. Например, «Ukraine political crisis deepens as another reformer resigns» (ft.com) или «IMF Warns Proposed Legislation in Ukraine Threatens Reforms» (wsj.com).

О чем может сказать анализ полных текстов статей?

Сегодня у исследователей, журналистов, «коммуникационщиков» и просто интересующихся людей есть доступный набор инструментов по анализу текстовых данных. Например, компания IBM Watson предлагает сервис по лингвистическому анализу, который классифицирует текстовые данные по тональности. Данный сервис основан на алгоритмах машинного обучения и исследованиях в психолингвистике.

Анализ статей (новостей, заметок, колонок) об Украине даст возможность составить полную картину того, как наша страна воспринимается зарубежными СМИ и, соответственно, какой имидж у нее формируется.

Это не только вопрос престижа и конкуренции за симпатии потенциальных туристов и инвесторов, для Украины положительный имидж — важный элемент в информационной войне, которую ведет Россия.

Европейская Правда

Автор

Олег Базалук

Oleg Bazaluk (February 5, 1968, Lozova, Kharkiv Region, Ukraine) is a Doctor of Philosophical Sciences, Professor, philosopher, political analyst and write. His research interests include interdisciplinary studies in the fields of neurobiology, cognitive psychology, neurophilosophy, and cosmology.