Українська революція: «Дякую за війну, Володя»Украинская революция: «Спасибо за войну, Володя»

Сергей Шинкаренко.
Війна – найкращий каталізатор революційних процесів. Після лютневого етапу Революції почалось затухання революційної активності.

Була вірогідність, що вона зовсім затухне: обіцянки Заходу надати Україні десятки мільярдів вибивали підґрунтя в будь-якої протестної ініціативи.

Вторгнення РФ на територію України запустило новий виток Української Революції.

Два висновки за результатами війни:
По-перше, частину території (Крим) Україна на даний час фактично втратила. Але територія – це не завжди актив; в 21ст. територія часто є пасивом. Крим – це токсичний актив (тобто такий, що створює більше незручностей, ніж переваг).
Зараз цей токсичний актив – проблема РФ.
По-друге, анексія Криму нічого не змінила і не змінить в самому Криму. В час, коли «держава» все більше перетворюється на ілюзію, зміна прапора над тією чи іншою територією практично нічого не змінює для самої території. Тому і в Криму нічого не зміниться. Навіть, домінуюча валюта залишиться та ж, що і раніше – долар США.
Крим як був «совєтскім», так і залишиться.

А для Української Революції російсько-українська війна дала прекрасні перспективи:
По-перше, РФ на деякий час залишить Україну в спокої через наступне:
РФ зараз доведеться вести боротьбу на два фронти: на зовнішньому — з Заходом за видобуток вуглеводнів в Чорному морі; на внутрішньому – з наростаючими революційними настроями в самій РФ. Активно відволікатися на третій фронт, український, у РФ не буде можливості.
Все найкраще, що є в збройних силах РФ, вже задіяне в Криму. Задіяти ще щось, особливо, в повномасштабному конфлікті, РФ не може собі дозволити.
Дестабілізація на континентальній Україні несе ризики дестабілізації на газовій трубі (і не тільки тій, яка знаходиться на території України), що нанесе значні, а можливо, і фатальні, втрати для Газпрому.
Путін занадто пафосно святкував псевдо-перемогу в Криму. Ризикувати втратити всі отримані іміджеві дивіденди внаслідок подальшого розгортання конфлікту він не буде.

По-друге, в українців прийшло усвідомлення, що як Заходу, так і Світу в цілому, все рівно, що відбувається в Україні.
Захід і Світ приймуть будь-який розвиток подій, лише черговий раз зімітують «стурбованість та занепокоєння». Вони приймуть будь-яку владу, лише б вона гарантувала захист їхніх інвестицій.
Тобто, українці можуть привести до влади будь-кого, кого захочуть, не озираючись ні на кого.

По-третє, Кримський конфлікт чітко ідентифікував, хто є «чужий» для Української Революції. Також, цей конфлікт послабив позиції контрреволюціонерів.

По-четверте, Революція виходить за межі України.
Усвідомлення неадекватності Режимів та масові протести на пострадянському просторі будуть тільки наростати.
Революційні настрої будуть поширюватися і в західному напрямку, хоч прояви будуть менш радикальними, ніж на східному.

По-п’яте, війна ще більше радикалізувала українське суспільство, що сприяє рішучості дій та змін.

І головне, війна довела необхідність та правильність шляху Української Революції.

http://hvylya.org/analytics/politics/ukrayinska-revolyutsiya-dyakuyu-za-viynu-volodya.html

Автор

Олег Базалук

Oleg Bazaluk (February 5, 1968, Lozova, Kharkiv Region, Ukraine) is a Doctor of Philosophical Sciences, Professor, philosopher, political analyst and write. His research interests include interdisciplinary studies in the fields of neurobiology, cognitive psychology, neurophilosophy, and cosmology.