Свобода слова – невід’ємна частина демократичного суспільстваСвобода слова – невід’ємна частина демократичного суспільства

Аліна Козаченко

У наш час ми без кінця чуємо такі слова як: «демократія», «демократичне суспільство»,
«демократичне врядування». Але якщо запитати у нас, що ж таке є демократія, то мало хто зможе дати аргументовану відповідь, тому на мою думку варто в цьому розібратися і з’ясувати поняття та значення демократії та її ролі у житті суспільства
.

Спочатку варто заглибитися в історію виникнення терміну демократія. Даний термін, як і більшість політичних термінів прийшов до нас із Стародавньої Греції. Походить термін від двох грецьких слів «демос» і «кратос», що значить «влада народу», «народовладдя». Родоначальником поняття «демократія» виступає Геродот, якого всі знають, як «батька історії». Саме він вперше виділив два ключових принципи афінської демократії, які й досі виступають головними принципами сучасного демократичного суспільства. Цими принципами є: свобода слова та рівність кожного громадянина перед законом. Розмірковували над формами правління і Платон з його учнем Аристотелем. Платон, котрий виділив 5 форм правління, але він критично ставився до демократії, вважаючи її заколотом бідних. Аристотель відніс демократію до неправильних форм правління, говорячи, що це влада натовпу, черні. У добу Середньовіччя мало, що змінилось у розумінні терміну демократія.

А от у Новий час виникає інтерес до демократії. Ведуться суперечки навколо даного терміну, про його позитивну та негативну роль у житті людства. Демократія одержує форму вимоги до обмеження державної влади щодо громадянина: свобода совісті, свобода торгівлі, участь громадян у державотворчих процесах тощо, адже у цей період у більшості держав панує абсолютизм. Але єдиного розуміння демократії не було. Наприклад, Дж.Мілль, під нею розумів тиранію більшості населення. Президент США А.Лінкольн, який увійшов до історію, що скасував рабство у США, розумів демократію правлінням, що йде від народу, здійсюється ним і заради нього. Але на мою думку найбільш влучно про демократію сказав англійський прем’єр-міністр У.Черчілль: «Демократія – погана форма правління, однак нічого кращого людство не придумало».

Так головними ознаками демократії є:
— визнання народу джерелом влади;
— рівність громадян;
— виборність органів державної влади;
— підпорядкування меншості більшості у прийнятті важливих рішень.

Для мене демократія – це форма правління, яка всім дозволяє обирати, бути рівними перед законом.

У наш час вибори виступають основним інститутом формування демократичної влади та сусільства. Але в Україні більшість громадян скептично ставляться до виборів, вважаючи, їх голос нічого не змінить і голосують, за того, хто на їх точку зору краще виступа по телевізору, або взагалі відмовляються йти на вибори, думаючи, що за них вирішать, або все вирішено. Це на мою думку найгірше, адже їх відмова – це велика послуга для активних виборців. А найгірше те, що є такі громадяни, які вибори розцінюють як спосіб заробітку. Так, у моєму місті був випадок, коли член виборчої дільниці займалася фальсифікацією голосів, і зрозуміло, що не за дарма. А що найгірше, що дана особа працювала на держаній службі і після цього випадку її не було звільнено.

Я вважаю, що кожен голос може стати вирішальним і ми повинні впливати на економічне, соціальне, політичне життя держави шляхом виборів. Ми маємо повне право як обирати, так і бути обраним.

У демократичному суспільстві обов’зково має бути свобода слова, тобто право кожного з нас вільно висловлювати свої думки і не боятися за це. Право на свободу слова прописано у Конституції України, але на жаль всерівно ми стикаємося із її порушенням. Але, на мою думку, варто розуміти, що свобода слова – це не просто говорити, що надумається, а це відстоювати свою думку, висловлювати свої погляди та переконання. Статистика говорить, що за 2014-2015 рр. було зафіксовано 331 випадок порушення свободи слова.

Так, наприклад, був випадок, коли студент із мого міста, який навчався в одному із університетів країни, висловив свою думку про політичну ситуацію в Україні та стан освіти в державі, а за це поплатився тим, що спочатку почалися проблеми з навчанням, незданою сесією та відрахуванням. І як можна даний випадок розцінювати? Відповідь одна свобода слова ніби і є, а насправді немає. Також у моєму місті був випадок, коли журналіст місцевої газети готував матеріал про майнові декларації місцевих депутатів, то його спочатку попередили і перевели вести колонку про «купівлю-продаж», а потім і звільнили взагалі. То це лише журналіст місцевої газети, яка виходить невеликим тиражем, то що говорити про тих, хто працює у пресі, яка виходить мільйонними тиражами по Україні. Із чим вони сткається у своїй роботі? А у моєї знайомої мама працює в галузі освіти, зокрема у школі, то вона говорила, що їм проводили інструктаж про те, про що можна говорити із учнями. Ключовим було не говорити про новини, і навіть, про АТО, а також не бажано піднімати такі теми і між собою. Тож про яку свободу слова ми говоримо, коли всерівно перед тим, як щось сказати думаємо.

Таким чином, для мене демократія – це форма правління, при якій кожен може обирати і бути обраним. Але на жаль, Україна ще далека від демократії, ми не можемо усвідомити, що можемо і повинні впливати на політику, економіку, соціальну сферу. А свобода слова і взагалі ще переслідується. Але я вірю, що, коли кожен почне із себе, почне хоча б спочатку ходити на вибори і голосувати обдумано, то ми зможемо побудувати демократичне суспільство. Адже краще демократії ще нічого не придумано.

Український Політик

Автор

Олег Базалук

Oleg Bazaluk (February 5, 1968, Lozova, Kharkiv Region, Ukraine) is a Doctor of Philosophical Sciences, Professor, philosopher, political analyst and write. His research interests include interdisciplinary studies in the fields of neurobiology, cognitive psychology, neurophilosophy, and cosmology.