Меркель, Путін та привид Холодної війниМеркель, Путин и призрак Холодной войны

Ноа Баркин: Меркель, Путін та привид Холодної війни

Після однієї з перших зустрічей з Володимиром Путіним у 2002 році Ангела Меркель пожартувала в колі помічників, що пройшла «КДБ- тест», витримавши пильний погляд Путіна.
На відміну від американських президентів — Джорджа Буша-молодшого, який заявляв, що з першого погляду збагнув душу Путіна, і Барака Обами, що пообіцяв влаштувати «перезавантаження» відносин з Росією, — канцлер Німеччини ніколи не мала ілюзій стосовно колишнього радянського агента або надій на те, що зуміє його змінити.

Цей жорсткий реалізм Меркель — родом з дитинства, яке вона провела в радянському військовому містечку в Східній Німеччині. За 14 років бурхливих відносин з Путіним той самий реалізм тільки зміцнів. У підсумку, саме він дозволив їй домогтися поваги Кремля і того, що їй було довірено виступати в досить ризикованій ролі головного посередника з вирішення кризи в Україні.

Взаємини Путіна і Меркель — це зіткнення діаметрально протилежних світоглядів, кажуть помічники канцлера.

Для матеріаліста Меркель падіння Берлінської стіни в 1989 році стало несподівано щасливою подією, що дала поштовх її видатній політичній кар’єрі.

Для Путіна, який на той час жив в Дрездені на сході Німеччини, це стало справжнім лихом, після якого, всього через два роки, стався крах Радянського Союзу. Цю подію російський лідер описував як найбільшу геополітичну катастрофу XX століття.

Однак, не дивлячись на розбіжності в поглядах, Меркель і Путін, чия різниця у віці всього два роки, говорять однією мовою — як у прямому, так і у переносному сенсі.

Меркель, шанувальниця Толстого і Достоєвського, ще школяркою була премійована поїздкою до Москви за досконале володіння російською мовою.

Улюбленим шкільним предметом Путіна була німецька мова, яку він удосконалював протягом п’яти років служби офіцером КДБ у Дрездені. Пізніше він відправить своїх дочок в німецьку школу в Москві.

Під час першого візиту Меркель на посаді канцлера до Москви кожен з лідерів говорив на своїй рідній мові за допомогою перекладачів. Однак обидва лідери постійно виправляли їх помилки. За словами помічників, в такому форматі вони спілкуються і донині.

«Вони пропрацювали разом понад 10 років, — говорить Олександр Рар, глава Німецько-російського форуму в Берліні. — Далеко не завжди все йшло гладко, але Путін знає і поважає Меркель більше, ніж інших лідерів. У нього ніколи не було гарних стосунків з Обамою».

«Вічна боротьба»

З моменту повалення українського проросійського президента Віктора Януковича минулого місяця і відповідного рішення Путіна посилити свій вплив у Криму, автономному регіоні України, обидва лідери спілкувалися по телефону не менше п’яти разів.

Переговори були непростими, повідомляють джерела в Німеччині.

Путін багато говорить, іноді його монолог здається нескінченним. Часом він емоційний і роздратований, намагається залякати, відверто та свідомо ображаючи. Стримана Меркель терпляче чекає вірного моменту, щоб висловити свою точку зору.

«Це завжди виснажливо, постійна боротьба, дуже напружена», — розповів Reuters німецький високопосадовець, що побажав залишитися неназваним.

У біографічній книзі про Меркель, яка вийшла в 2013 році, автор — Стефан Корнеліус — порівняв Меркель і Путіна зі старим подружжям. Вони знають всі хитрощі опонента і здатні передбачити один одного.

Як зізнається сама Меркель, в розмовах з Путіним вона перевіряє на міцність свої аргументи. Вона відчуває, що не має права проявити будь-яку слабкість.

У спілкуванні з Білим домом, якому передували переговори з Путіним, вона, за деякими даними, сказала Обамі, що російський лідер поводився так, ніби знаходиться «в іншому світі», поза зв’язком з реальністю.

У перші тижні Української кризи Меркель не дозволяла собі критикувати Путіна відкрито і привселюдно, побоюючись, що це викличе відповідну реакцію і змусить російського лідера посилити позицію.

Її ставлення змінилося на минулих вихідних. Тоді урядом було оприлюднено несподівано жорстку заяву про те, що в телефонній розмові Меркель звинуватила Путіна:«неприпустимим вторгненням» до Криму він порушив норми міжнародного права.

У четвер (6 березня — ред.) в Брюселі вона заявила, що Євросоюз слідом за Сполученими Штатами введе візові санкції і залишить замороженими рахунки до тих пір, поки Путін не погодиться врегулювати ситуацію в Україні шляхом переговорів.

Тон, в якому вона заговорила, став певним нагадуванням про світоглядні відмінності в їх відносинах, заснованих, насамперед, на стратегічних інтересах, а зовсім не на дружбі.

Казус із собакою

На виборах 2005 року Меркель здобула перемогу над найближчим союзником Росії Герхардом Шредером, який одного разу охарактеризував Путіна як «бездоганного демократа». Всього через кілька тижнів після того, як Шредер склав повноваження канцлера, він був призначений головою правління Північного потоку (Nord Stream*), проекту газопроводу, мажоритарним пакетом акцій якого володіє російська газова монополія «Газпром».

У свій перший візит до Москви на посаді канцлера Меркель вважала за потрібне запросити на урочистий прийом до німецького посольства представників організацій з захисту прав людини і опозиціонерів. Такого Шредер не робив ніколи.

Через рік Меркель перебувала з візитом у президентській резиденції на Чорному морі в Криму. Тоді Путін привів німців в лють, пустивши в кімнату, де вівся відеозапис, свого чорного лабрадора Коні. Ігноруючи запротокольовані попередження про те, що канцлер боїться собак.

Потім між ними відбулася сутичка на виставці в Ермітажі (Санкт-Петербург). Експозиція включала твори німецького мистецтва, конфісковані СРСР наприкінці Другої світової війни. На відкритті вставки Меркель зажадала від Путіна повернути роботи Німеччині, але отримала категоричну відмову.

І все ж, в перервах між «спарингами», в ключові моменти Меркель приймала сторону Путіна, тим самим зміцнюючи свої імідж надійного і чесного посередника.

На саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році вона не піддалася тиску з боку Буша та інших лідерів і відмовилася підтримати членство Грузії та України в Північноатлантичному військовому Альянсі, бо знала, що це розлютить Путіна.

Вона також стала на бік Росії, відмовившись голосувати на засіданні ООН у 2011 році за вторгнення до Лівії. А минулого року Меркель порадувала Путіна жорсткою критикою на адресу Сполучених Штатів після того, як стало відомо про прослуховування її мобільного телефону Агенством національної безпеки.

«Для Путіна має значення лише те, що думає Меркель, Китай і країни СНД», — сказало, коментуючи Reuters інформацію про застосування символічних заходів впливу, які оприлюднив у четвер (6 березня — ред.) Обама, джерело в ФСБ. Співрозмовник додав, що ці заходи будуть мати «нульовий» ефект.

Проте, як зізнаються джерела з оточення Меркель, її вплив на Путіна не безмежний. На дії російського лідера щодо України впливають в основному дискусії всередині країни.

Взявши на себе роль посередника під час вирішення кризи, Меркель дуже ризикує. Вона переконала західних партнерів дати Путіну час, перш ніж покарати Москву дійсно болючими економічними санкціями.

Ця позиція демонструє побоювання Німеччини щодо геополітичних наслідків ізоляції Росії, як і турботу про власні бізнес-інтереси і зв’язки в галузі енергетики. Більше третини поставок нафти і газу Німеччина отримує з Росії, і понад 6 тисяч німецьких компаній ведуть свою діяльність у цій країні.

Однак, якщо Путін відмовиться слідувати її порадам з врегулювання кризи в Україні дипломатичним шляхом і посилить контроль в Криму в найближчі дні, Меркель ризикує уславитися наївною і м’якотілою.

«Вірогідність того, що Меркель вдасться вплинути на Путіна — низька», — говорить Стефан Майстер з Європейської Ради з міжнародних відносин.

«Вони давно спілкуються, є великий кредит довіри, він до неї прислухається. Але у цього впливу є межі, — впевнений він. — У Криму Путін бачить чітку стратегічну мету, і він не піддасться вмовлянням німців».

Джерело: Reuters.

Переклад: MediaPort™

Автор: Ноа Баркин
http://www.mediaport.ua/merkel-putin-ta-privid-holodnoyi-viyniНоа Баркин: Меркель, Путин и призрак Холодной войны

После одной из первых встреч с Владимиром Путиным в 2002 году Ангела Меркель пошутила в кругу помощников, что прошла «КГБ-тест», выдержав пристальный взгляд Путина.
В отличие от американских президентов — Джорджа Буша-младшего, заявлявшего, что с первого взгляда постиг душу Путина, и Барака Обамы, пообещавшего устроить «перезагрузку» отношений с Россией, — канцлер Германии никогда не питала иллюзий в отношении бывшего советского агента или надежд на то, что сумеет его изменить.

Этот жёсткий реализм Меркель — родом из детства, которое она провела в советском военном городке в Восточной Германии. За 14 лет бурных отношений с Путиным тот самый реализм только окреп. В итоге, именно он позволил ей добиться уважения Кремля и того, что ей было доверено выступать в достаточно рискованной роли главного посредника по разрешению кризиса в Украине.

Взаимоотношения Путина и Меркель — это столкновение диаметрально противоположных мировоззрений, говорят помощники канцлера.

Для материалиста Меркель падение Берлинской стены в 1989 году стало неожиданным счастливым событием, которое дало толчок её выдающейся политической карьере.

Для Путина, который в то время жил в Дрездене на востоке Германии, это стало настоящим бедствием, за которым, всего через два года, последовало крушение Советского Союза. Это событие российский лидер описывал как величайшую геополитическую катастрофу XX века.

Однако, несмотря на расхождения во взглядах, Меркель и Путин, чья разница в возрасте всего два года, говорят на одном языке, как в прямом, так и в переносном смысле.

Меркель, почитатель Толстого и Достоевского, ещё школьницей была премирована поездкой в Москву за совершенное владение русским языком.

Любимым школьным предметом Путина был немецкий язык, который он совершенствовал в течение пяти лет службы офицером КГБ в Дрездене. Позднее он отправит своих дочерей в немецкую школу в Москве.

Во время первого визита Меркель в должности канцлера в Москву каждый из лидеров говорил на своём родном языке с помощью переводчиков, однако постоянно исправлял их ошибки. По словам помощников, в таком формате они общаются и по сей день.

«Они проработали вместе более 10 лет, — говорит Александр Рар, глава Немецко-российского форума в Берлине. — Далеко не всегда всё шло гладко, но Путин знает и уважает Меркель больше, чем других лидеров. У него никогда не было хороших отношений с Обамой».

«Вечная борьба»

С момента свержения украинского пророссийского президента Виктора Януковича в прошлом месяце и ответного решения Путина усилить своё влияние в Крыму, автономном регионе Украины, оба лидера общались по телефону не менее пяти раз.

Переговоры были непростыми, сообщают источники в Германии.

Путин много говорит, иногда его монолог кажется бесконечным. Временами он эмоционален и раздражён, пытается запугать, откровенно и осознанно оскорбляя. Сдержанная Меркель терпеливо ждёт верного момента, чтобы высказать свою точку зрения.

«Это всегда изнурительно, постоянная борьба, очень напряжённая», — рассказал Reuters высокопоставленный немецкий чиновник, пожелавший остаться неназванным.

В биографической книге о Меркель, которая вышла в 2013 году, автор — Стефан Корнелиус — сравнил Меркель и Путина со старой супружеской парой. Они знают все уловки оппонента и способны предугадать друг друга.

Как признаётся сама Меркель, в разговорах с Путиным она проверяет на прочность свои аргументы. Она чувствует, что не вправе проявить любую слабость.

В общении с Белым домом, которому предшествовали переговоры с Путиным, она, по некоторым данным, сказала Обаме, что российский лидер вёл себя так, будто находится «в другом мире», вне связи с реальностью.

В первые недели украинского кризиса Меркель не позволяла себе критиковать Путина открыто и во всеуслышание, опасаясь, что это вызовет ответную реакцию и заставит российского лидера ужесточить позицию.

Её отношение изменилось на прошлых выходных. Тогда правительством было обнародовано неожиданно жёсткое заявление о том, что в телефонном разговоре Меркель обвинила Путина, что «недопустимым вторжением» в Крым он нарушил нормы международного права.

В четверг (6 марта — ред.) в Брюсселе она заявила, что Евросоюз вслед за Соединёнными Штатами введёт визовые санкции и оставит замороженными счета до тех пор, пока Путин не согласится урегулировать ситуацию в Украине путём переговоров.

Тон, в котором она заговорила, стал неким напоминанием о мировоззренческих различиях в их отношениях, основанных, в первую очередь, на стратегических интересах, а вовсе не на дружбе.

Казус с собакой

На выборах 2005 года Меркель одержала победу над ближайшим союзником России Герхардом Шрёдером, который однажды охарактеризовал Путина как «безупречного демократа». Всего через несколько недель после того, как Шредер сложил полномочия канцлера, он был назначен председателем правления Северного потока (Nord Stream*), проекта газопровода, мажоритарным пакетом акций которого владеет российская газовая монополия «Газпром».

В свой первый визит в Москву в должности канцлера Меркель посчитала необходимым пригласить на торжественный приём в немецкое посольство представителей организаций по защите прав человека и оппозиционеров. Такого Шрёдер не делал никогда.

Спустя год Меркель пребывала с визитом в президентской резиденции на Чёрном море в Крыму. Тогда Путин привёл немцев в ярость, пустив в комнату, где велась видеозапись, своего чёрного лабрадора Кони. Игнорируя запротоколированное предупреждение о том, что канцлер боится собак.

Затем между ними произошла стычка на выставке в Эрмитаже (Санкт-Петербург). Экспозиция включала произведения немецкого искусства, конфискованные Советами в конце Второй мировой войны. На открытии выставки Меркель потребовала от Путина вернуть работы Германии, но получила категорический отказ.

И всё же, в перерывах между «спаррингами», в ключевые моменты Меркель принимала сторону Путина, тем самым укрепляя свои имидж надёжного и честного посредника.

На саммите НАТО в Бухаресте в 2008 году она не поддалась давлению со стороны Буша и других лидеров и отказалась поддержать членство Грузии и Украины в Североатлантическом военном Альянсе, так как знала, что это приведёт Путина в ярость.

Она также встала на сторону России, отказавшись голосовать на заседании ООН в 2011 году за вторжение в Ливию. А в прошлом году Меркель порадовала Путина жёсткой критикой в адрес Соединённых Штатов после того, как стало известно о прослушивании её мобильного телефона Агентством национальной безопасности.

«Для Путина имеет значение лишь то, что думает Меркель, Китай и страны СНГ», — сказал, комментируя Reuters информацию о применении символических мер воздействия, которые обнародовал в четверг (6 марта — ред.) Обама, источник в ФСБ. И добавил, что эти меры будут иметь «нулевой» эффект.

Тем не менее, как признаются источники из окружения Меркель, её влияние на Путина не безгранично. На действия российского лидера в отношении Украины влияют в основном дискуссии внутри страны.

Взяв на себя роль посредника при разрешении кризиса, Меркель очень рискует. Она убедила западных партнёров дать Путину время, прежде чем наказать Москву действительно болезненными экономическими санкциями.

Эта позиция демонстрирует опасения Германии относительно геополитических последствий изоляции России, так же, как и беспокойство о собственных бизнес-интересах и связях в области энергетики. Более трети поставок нефти и газа Германия получает из России, и свыше 6 тысяч немецких компаний ведут свою деятельность в этой стране.

Однако, если Путин откажется следовать её советам по урегулированию кризиса в Украине дипломатическим путём и усилит контроль в Крыму в ближайшие дни, Меркель рискует прослыть наивной и мягкотелой.

«Вероятность того, что Меркель удастся повлиять на Путина, — низка», — говорит Стефан Майстер из Европейского Совета по международным отношениям.

«Они давно общаются, есть большой кредит доверия, он к ней прислушивается. Но у этого влияния есть пределы, — уверен он. — В Крыму Путин видит чёткую стратегическую цель, и он не поддастся уговорам немцев».

Источник: Reuters.

Перевод: Анастасия Манина, MediaPort™

Автор: Ноа Баркин

Автор

Олег Базалук

Oleg Bazaluk (February 5, 1968, Lozova, Kharkiv Region, Ukraine) is a Doctor of Philosophical Sciences, Professor, philosopher, political analyst and write. His research interests include interdisciplinary studies in the fields of neurobiology, cognitive psychology, neurophilosophy, and cosmology.