Богдан Камінський
Тема Української національної ідеї вже багато років залишається актуальною в нашій країні.
Проте, на жаль, за роки незалежності нашої держави ми так і не змогли створити дієву, єдину, об’єднуючу національну ідею. А все тому, що кожна нова влада в нашій країні намагалася створити національну ідею не замислюючись, що цю ідею можуть не сприйняти в інших регіонах України. Так наприклад, за часів правління Ющенка популярним гаслом було “Національна ідея – європейська Україна!”. За правління ‘‘біло-синьої команди’’, було популярне таке гасло національної ідеї “Досягнення сучасних стандартів життя має стати основою національної ідеї, яка об’єднає усіх громадян”. Але нажаль всі ці ідеї виявились лише пустою балаканиною і до втілення на практиці нажаль, або на щастя так і не дійшли. І тому, я спробую пояснити якою я бачу Українську національну ідею, і чому вона, на мій погляд, найкраще підійде для сучасної України.
Своє бачення Української національної ідеї я вбачаю в такому гаслі: ‘‘Різне минуле — спільне майбутнє’’.
Що ж я розумію під цим гаслом!?
По-перше, треба відкрито ставити питання про національну ідею не стільки виходячи з минулого, і навіть не із сьогодення. Потрібно будувати проекцію на майбутнє. Національною ідеєю повинно бути стратегічне бачення розвитку держави та її гуманітарної сфери на перспективу.
По-друге, в центрі національної ідеї має знаходитися людина, її інтереси, дотримання прав і свобод. Також, держава зобов’язана створювати рівні умови для всіх громадян. Наприклад, у тому ж мовному питанні повинні бути однакові можливості для вивчення і використання російської, англійської та інших мов, які громадяни вважають своїми рідними чи які хочуть опанувати.
По-третє, і на мою думку головне, поняття національної ідеї необхідно перемістити з категорії філософської в категорію практичну. Вона повинна ґрунтуватися не на утопічних образах, символах і яскравих гаслах, а стати фундаментом прогресивного суспільства та формування нової парадигми його розвитку, проведення реформ. У першу чергу це стосується економічного і соціального добробуту громадян України, адже, як би це меркантильно не звучало, але в країні в якій національна ідея стоїть на ідеї розвиненої економіки, в якій достойні зарплати і низькі ціни, в країні де хочеться заводити сім’ю і дітей, в якій люди живуть, а не ‘‘виживають’’, тоді суспільство буде цінувати країну в якій живе, бо вони будуть задоволені в сьогоденні і впевненні у майбутньому, і не захочуть щоб різні зовнішні чи внутрішні чинники негативно вплинули на їхнє життя.
І тому головне наше завдання на сьогоднішній день – усвідомити те, що домінування одного етносу і мови — це шлях в нікуди, який приховує в собі серйозну небезпеку. Нам не можна ні на мить забувати про те, що єдність нації — в її різноманітті, в різноманітті всіх її складових елементів: мов, традицій, культур, історичного минулого і т.п. І лише тоді, коли ми будемо спиратись на вище сказане, ми зможемо побудувати свідоме, правове, по-справжньому процвітаюче громадянське суспільство.
Український ПолітикБогдан Каминский
Тема Украинской национальной идеи уже много лет остается актуальной в нашей стране.
Однако, к сожалению, за годы независимости нашего государства мы так и не смогли создать действенную, единую, объединяющую национальную идею. А все потому, что каждая новая власть в нашей стране пыталась создать национальную идею не задумываясь, что эту идею могут не воспринять в других регионах Украины. Так, например, во времена правления Ющенко популярным лозунгом было «Национальная идея — европейская Украина!». В правление » бело-синей команды », было популярно такое лозунг национальной идеи «Достижения современных стандартов жизни должно стать основой национальной идеи, которая объединит всех граждан». Но, к сожалению все эти идеи оказались лишь пустой болтовней и к воплощению на практике к сожалению, или к счастью так и не дошли. И поэтому, я попробую объяснить которой я вижу Украинской национальной идее, и почему она, на мой взгляд, лучше всего подойдет для современной Украины.
Свое видение Украинской национальной идеи я вижу в таком лозунге «Разное прошлое — общее будущее»
Что я понимаю под этим лозунгом !?
Во-первых, надо открыто ставить вопрос о национальной идеи не столько исходя из прошлого, и даже не из настоящего. Нужно строить проекцию на будущее. Национальной идеей должно быть стратегическое видение развития государства и его гуманитарной сферы на перспективу.
Во-вторых, в центре национальной идеи должен находиться человек, его интересы, соблюдение прав и свобод. Также, государство обязано создавать равные условия для всех граждан. Например, в том же языковом вопросе должны быть одинаковые возможности для изучения и использования русского, английского и других языков, которые граждане считают своими родными или которые хотят овладеть.
В-третьих, и по моему мнению главное, понятие национальной идеи необходимо переместить из категории философской в категорию практическую. Она должна основываться не на утопических образах, символах и ярких лозунгах, а стать фундаментом прогрессивного общества и формирования новой парадигмы его развития, проведения реформ. В первую очередь это касается экономического и социального благосостояния граждан Украины, ведь, как бы это меркантильно ни звучало, но в стране в которой национальная идея стоит на идее развитой экономики, в которой достойные зарплаты и низкие цены, в стране, где хочется заводить семью и детей, в которой люди живут, а не » выживают », тогда общество будет ценить страну в которой живет, потому что они будут удовлетворены в настоящем и уверены в будущем, и не захотят чтобы различные внешние или внутренние факторы негативно повлияли на их жизнь .
И поэтому главная наша задача на сегодняшний день — осознать, что доминирование одного этноса и языка — это путь в никуда, который таит в себе серьезную опасность. Нам нельзя ни на минуту забывать о том, что единство нации — в ее многообразии, в многообразии всех ее составляющих элементов: языков, традиций, культур, исторического прошлого и т.п. И только тогда, когда мы будем опираться на выше сказанное, мы сможем построить сознательное, правовое, по-настоящему процветающее гражданское общество.
Украинский Политик
